Більше звітності! Тепер ще й електронної.

Втомившись експериментувати над однією Вінницькою областю, "реформатори" планують запровадження нововведень у медицині і в масштабах усієї Україні.

Напередодні Дня Конституції, хотілося би наголосити на одному з аспектів виконання нинішньою владою її положень. Зокрема, – статті 49, яка фіксує, що  «держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування».

Бадьорий рапорт Раїси Богатирьової про цілковиту і повну перемогу пілотного проекту реформи охорони здоров’я на Вінниччині, здається, «реформаторів» задовольнив цілком і повністю. Мало того, втомившись експериментувати над однією Вінницькою областю, вони планують запровадження нововведень у медицині і в масштабах усієї Україні.

Те, що «реформа» абсолютною більшістю населення та лікарів сприймається як соціальна катастрофа, ініціаторів перетворень, схоже, абсолютно не бентежить.

«Урядовий портал» лише за останні дні оприлюднив декілька нових проектів виконавчої влади щодо активізації «реформістського» процесу у медицині. І фантазія у прихильників сумнівних нововведень продовжує грати яскравими фарбами.

Поруч із помпезною заявою Миколи Азарова – «Уряд робить все, щоб громадяни України отримували якісну медичну допомогу», читаємо і таку новину – «Створення електронного реєстру пацієнтів не відміняє паперових медичних карток».

На перший погляд – нейтральна інформація. Ввели ще одну звітність – так хто ж від цього постраждає? Але сутність питання у тому, що ця новина розкриває весь зміст «реформи», все її спрямування і перспективи. Електронний реєстр, який у розвинених країнах складає єдину (!) звітність, у наших умовах буде лише додатком до: 1. – Реєстраційної форми; 2. – Картки хворого; 3. – Форми № 30; 4. – Статистичного талону; 5. – Картки-згоди хворого лікуватися; 6. – Амбулаторної картки; 7. – Анкети хворого; 8. – Журналу профілактичних заходів (флюорографії, щеплення та інше). Нову «повинність» ввели, старі – не скасували.

Уявляєте собі лавину паперової документації, яку має заповнювати лікар з медсестрою, замість того, щоб сконцентруватися на лікуванні хворого? Лікар впоратися з бюрократичними папірцями не може, тому медсестри левову частку власної роботи присвячують ВИКЛЮЧНО паперовій роботі. Це – виконання, або порушення 49 статті Конституції? На мою думку – відповідь однозначна.

І, наостанок, довідкове: у США лікарі одержують середню заробітну плату у 14,5 тис. дол., у Франції – 6, Німеччині та Італії – 5,5, Польщі – 1,5, Росії – 0,8. В Україні – 0,3. А є й такі лікарі, які, прийшовши після мед університету до лікарні, отримують мінімальну зарплату. Та й звідки взятися коштам на медицину, коли в країнах Євросоюзу видатки на охорону здоров’я складають від 11,2% від сукупного ВВП у Франції до 5,5% у Румунії? Можна це порівнювати з вітчизняними 3,5%?

Наш уряд можна привітати. «Реформа» охорони здоров’я перемогла. Формальна і нікому, окрім керівництва, звітність, зросла. Натомість програв народ. У реальності.

Член Політради «УДАРу» Віталія Кличка»

Геннадій Ткачук