Карати, не можна помилувати

Карати, карати і ще раз карати.

Президент України підписав закон щодо посилення відповідальності за заздалегідь неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян.

Відповідно до цього закону з частини 1 статті 259 Кримінального кодексу було виключено альтернативні види основного покарання – штраф, арешт і обмеження волі з одночасним встановленням безальтернативного виду покарання у вигляді позбавлення волі на відповідний термін.

Тепер злісні телефонні хулігани (або злочинці, якщо бажаєте) каратимуться позбавленням волі від 2 до 6 років.

У жодній мірі не маючи бажання захищати дурнів та провокаторів, які телефонують та сповіщають про заміновані приміщення та підготовку теракту, хочу все ж звернути увагу на інше.

Займаючи 30 місце у світі за кількістю населення, Україна впевнено входить у сімку країн за кількістю ув’язнених (не у відсотковому, а в абсолютному відношенні). Сусідня Польща, наприклад, незначним чином поступаючись Україні у населенні, нараховує у 2,5 разів менше осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі. Ще менше ув’язнених – у Німеччині та Великобританії.

А як їх (ув’язнених) в Україні може бути менше? Коли наші суди виправдовують менше 1% підсудних, у той час, як у Європі – понад 20%?

Ввели (хоча, на мою думку, невиправдано жорстке) покарання за телефонні провокації – скасуйте кримінальну відповідальність за менш тяжкі, насамперед, економічні злочини. Хоча б за сумнозвісні статті 364 та 365, на що Україні уже понад півроку вказує ПАРЕ.

Вводьте, за нетяжкі злочини штрафи, громадські роботи, інші запобіжні заходи. Відмовтеся, нарешті, від практики переслідування політичних опонентів.

Хоча до кого я звертаюся... До "демократів" у владі апелювати марно, оскільки в них один метод – залякування і карання, як у "кращих" традиціях всіх диктаторських і авторитарних режимів.

Голова Вінницької обласної організації

"УДАРу" Віталія Кличка"

Ігор Ткачук