СПРОБА ВИЗНАЧЕННЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЛАДУ В УКРАЇНІ або МАМО, ЩО ЦЕ?

Прихильникам класифікації за К. Марксом присвячується

За голосними мовними та передвиборними баталіями якось майже непомітно відбулися дуже цікаві події у вітчизняній економіці. В Києві на час Євро заборонили автокав’ярні через їхню «вибухонебезпечність», але потім змилостивились і знову дозволили за умови сплати підприємцями «МАФового» податку.

Якщо трохи подумати про суть того, що відбулося, дивує кілька моментів.

1.                       «Небезпечні» балони в машинах жодного разу не вибухнули, проте така загроза дуже сильно стурбувала владу. А пожежа, яка відбулася в багатоповерхівці на Шулявці, побудована фірмою одного члена Кабінету Міністрів України, чомусь не спричинила не те, щоби зупинки всіх аналогічних будівництв, а навіть рішення про перевірку їх відповідності нормам пожежної безпеки. Можливо, влада таким чином переймається безпекою простих перехожих, а власники нерухомості досить заможні аби подбати про себе самотужки. Хтозна.

2.                       Насправді автокав’ярні нікуди не зникли, просто перемістилися з центральних вулиць на більш затишні, сам не раз бачив. Отже, виникає питання, навіщо приймати рішення, виконання якого не можна проконтролювати? Можливо, для додаткового мотивування нелегкої та шляхетної праці міліціонерів.

3.                       Ніколи би раніше не подумав, що автомобіль є «малою архітектурною формою». Видно, бажання поділитися з підприємцями плодами їх праці переважило якісь дрібні й безглузді юридичні зачіпки й нестиковки, та вибило з поля зору можливість нормально впорядкувати роботу кав'ярень. 

Очевидно, це тенденція, однак. Чемпіоном подібного регулювання заробітків людей в цьому році поки що однозначно є Хмельницька обласна Рада. Платне використання лісових ресурсів – це хіт сезону, і конкурувати з цим може хіба що податок на атмосферні опади, але то з казки.

Взагалі, це дуже правильно, бо інакше піде якийсь шмаркач у ліс, назбирає відро суниць, продасть і збагатиться. І це в той час, коли шановному Миколі Яновичу нема чим бюджет наповнювати, в якому ремонти Хюндаїв дірок понаробили. Шкода, депутати Ради не подумали долучити мене до розробки цієї видатної постанови. Але мало з тим, допоможу їм безкоштовно хоч зараз. Щоби ця постанова виконувалась, треба:

1.                      Обгородити колючим дротом кожен ліс, де люди можуть визискувати з його дарів. Необхідні видатки на це закласти в обласний бюджет. Вхід і вихід з лісу – лише через КПП. КПП встановлювати не рідше, ніж через 5 км дроту, щоб стареньким було не так далеко ходити.

2.                      На кожному КПП – наряд охоронців, що змінюють один одного згідно КЗпП. До речі, це знизить рівень безробіття.

3.                      Охоронці перевіряють визискувачів лісу на вході і на виході. Оскільки постанова передбачає безкоштовне винесення грибів та ягід для власного споживання, охоронці опитують визискувачів щодо призначення грибів та іншого. Якщо ягоди, чи що в них там у кошику, призначені на продаж, охоронець наносить на них радіоактивне маркування (можна якесь інше, я тут не фахівець).

4.                      На базарах, дорогах, чи де вони це все продають, відповідні органи обов’язково перевіряють наявність маркування, а в разі його відсутності штрафують визискувача так, щоби він надалі не порушував. А краще зразу в тюрму.

5.                      Плату за випас худоби доцільно брати поденно. Для цього кожній козі чи корові видати пластикову картку для входу в ліс. КПП обладнати терміналами. 

Десь отак. Може, щось і пропустив, але як для задурно й так добре. 

Це таке невеличке доповнення до картини існування малого бізнесу в Україні, яскраво намальованої новим Податковим Кодексом та роботою перевіряльників.

У цей же час члени талановитих сімей, яким талантів вистачило на розбудову власного великого бізнесу, продовжують розбудовувати економіку України шляхом перемог у тендерах, переведення підприємств від неефективного власника (держави) до ефективного (себе), придбання в офшорах сучасних засобів виробництва, а також іншими незабороненими чинним законодавством шляхами. АМКУ не бачить монополізації, податкова якщо їх і штрафує, то досить-таки помірковано, а ми, якщо почуємо, що пожежники закрили завод Ахметова, подумаємо, що це вдалий жарт.

Не подумайте, що я комусь заздрю чи жаліюся. Зараз всім важко – у когось юшка рідка, а в когось перли дрібні. Просто, коли я чую, що соціалізм – добре, а капіталізм – погано, чи навпаки, намагаюся зрозуміти – а в нас що? І не можу дати собі однозначної відповіді. Гляну на великий бізнес – так точно капіталізм за Марксом, до того ж настільки ліберальний, що покійний Перон виглядає малою дитиною. Подивлюся на малий та середній бізнес – так ніби соціалізм, але вже з виразними рисами воєнного комунізму. Як на мене, мало би бути майже навпаки, але ми тут з демократично обраною владою поглядами розбігаємось, на жаль. І знову не розберуся – до якого ж «-ізму» я схиляюсь.

Шкода, що Маркс помер. Він би все пояснив.