Як заробити на "Вітіній тисячі": сільський варіант

якщо, звісно, Ви - голова сільради

Чергова ініціатива любого нашому серцю гаранта допомагає нажитися нечистим на руку ділкам.

Тим, кому в силу обставин не пощастило стати вкладником Сбєрбанку СРСР, певно, процедура отримання «Вітіної» та і попередньої, «Юліної», тисячі гривень практично не знайома. Коротко, схема така: Вам як вкладнику потрібно актуалізувати свої данні дзвінком на гарячу лінію чи на сайті банку, потім потрібно прийти в Ощадбанк і забрати свою тисячу в день і хвилину, визначену оператором центру підтримки. Здавалося б, усе відносно просто і «наваритися» особливо немає де, однак…Однак, якщо ви маєте хоча б мінімальну владу, спосіб підзаробити знайдеться завжди.

Такий чудовий спосіб, як нам повідомили, знайшли в Йосипівській сільській раді Новомиргородського району Кіровоградської області. Жертви його – пенсіонери та ті, кому люди з обмеженими фізичними можливостями надають довіреність на отримання своїх коштів. Вся справа от у чому: якщо Ви, не дай Боже, пенсіонер, якому важко фізично дістатися до банку, можна доручити отримання коштів близькій людині, якій Ви довіряєте. Оформити таку довіреність можна в сільській раді – там всього-на-всього поставлять печатку і підпишуть Ваш документ. Проте, якщо забажають на цьому нажитися, знайдуть як.

Приміром, у вже згаданій сільській раді документ завіряє ще й приватний нотаріус, який якимось чином «притесався» до голови і бере за це суто символічну плату в 73 гривні 75 копійок. Проблема тут в тому, що відділення банку, де вкладники отримують виплати просто не вимагає нотаріального засвідчення цього папірця – їм достатньо звичайної печатки сільради. Але голова сільради вимагає нотаріального посвідчення в обов’язковому порядку не тільки довіреності на отримання грошей, а й намагається цей же трюк провести з довіреністю на актуалізацію даних, що взагалі безглуздо.

На «гарячій ліні» Ощадбанку нам пояснили, що таку довіреність дійсно можна посвідчувати у нотаріуса, тільки якщо вимагають цього працівники відділення банку (якщо є сумніви у достовірності документу), а загалом печатка така непотрібна. У цей же час, в Йосипівці цього, мабуть, не знають і навіть у сільраді видають квитанції про оплату (хоча нотаріус приватний і яким чином він «співпрацює» з місцевою владою, неясно). Кому і куди йдуть ці гроші, автору статті невідомо.

Нами відправлено офіційні запити на отримання інформації про рух і цільове призначення коштів, отриманих від такої діяльності. Згідно закону «Про доступ до публічної інформації», матимемо усі необхідні дані через п’ять днів. Тож, чекайте продовження історії.