“Україна — вперед!” іде дорогою Партії регіонів: знайдіть 10 відмінностей

Шхуну “Україна — вперед!” політичні покровителі пустили у вільний каньйон, пообіцявши подолання психологічного 5-відсоткового виборчого бар’єру з подальшим потраплянням до Верховної Ради.

Проект колишньої бютівки Наталії Королевської не лише вбився у пір’я, а й продемонстрував притік свіжої партійної крові, провівши гламурний з’їзд посеред кукурудзяного поля. Шхуну “Україна — вперед!” політичні покровителі пустили у вільний каньйон, пообіцявши подолання психологічного 5-відсоткового виборчого бар’єру з подальшим потраплянням до Верховної Ради. За місце під сонцем для партії Королевської будуть боротися її “нові лідери”: володар “Золотого м’яча 2004 року” Андрій Шевченко та Народний артист України Остап Ступка.

Мабуть, невипадково партію “Україна — вперед!” експерти ставлять у ряд з політичним монстром Партією регіонів. Звісно, не за популярністю, а вагою гаманця. Прослідкуймо. 30 липня “Перший національний телеканал” півтори години транслював наживо з’їзд Партії регіонів. Як потім відрапортувало керівництво державного каналу, регіонали за “живу картинку” заплатили 1,5 млн грн. 1 серпня годинний ефір замовила партія Королевської, що у підсумку також заплатить пристойну суму.

Та грець з тими грішми, скажете ви, лишень досягти позитивного сприйняття у виборців. З цим, як з’ясувалося, шкутильгає і Партія регіонів, і “Україна — вперед!”. Перші ж граблі, на які полюбовно наступили Азаров з Королевською, стосувалися оприлюднення партійного і мажоритарного списків кандидатів у народні депутати. Якщо регіонали дали громадськості оком зазирнути у зведений партійний список, то прізвища своїх мажоритарників залишили за сімома замками. Це й не дивно, оскільки на 225 одномандатних округах ПР виставлятиме… по два кандидати на кожен округ. Такі “каруселі” не дуже  вітаються “прохідними” мажоритарниками-регіоналами, котрі вочевидь повинні плати виборчу кампанію за себе і за того хлопця.

Із партією “Україна — вперед!” ще складніше. У проплаченому прямому ефірі Наталія Королевська не змогла втамувати допитливу спрагу журналістів щодо першої десятки партійного списку. Натомість вона вибірково озвучила прізвища чотирьох кандидатів, акцентуючи увагу на всесвітньовідомих іменах Шевченка і Ступки (відповідно, 2-й і 3-й номери списку). У сейфі навмисно залишила списки мажоритарників, котрі обиралися за, так званим праймерізом “Народний список” http://blogs.lb.ua/vitaliy_taranenko/163608_korolevska_i_narodniy_spisok_.html?utm_source=lbua&utm_medium=link&utm_campaign=blogs. До прикладу, на Хмельниччині виник скандал, коли з “народний списку” Королевської було викреслено трьох із восьми кандидатів.

Не вчаться на помилках попередників Партія регіонів і “Україна — вперед!”, які бойовий арсенал першої п’ятірки списку “начинили” відомими іменами з шоу-бізу, спорту та кіно. Так, під другим номером ПР ітиме Заслужена і Народна артистка України Таїсія Повалій. У Королевської цю ношу зайняли Андрій Шевченко і Остап Ступка. Згадаймо, що схожий прийом “взяти відомими обличчями” 2006 року на чергових парламентських виборах застосував Блок Литвина. До п’ятірки кандидатів записали відому співачку Софію Ротару, першого українського космонавта Леоніда Каденюка, академіка Валерія Смолія (привіт регіоналам — №86 у списку до ВР-2012 — авт.). Як наслідок, концерти Ротару по всій Україні забезпечили Блоку Литвина сьоме непрохідне місце до ВР з 2,44%.

У цій ситуації українські виборці повинні скрупульозно відокремити зерно від полови, аби потім не вдаватися до плачу Кравчука “маємо те, що маємо”. Поки є ще час.

Віталій Тараненко.