Епоха Новітнього Середньовіччя

Камо грядеши

Падіння Західної Римської імперії свого часу ознаменувало початок так званих Темних часів – досить тривалого і похмурого періоду світової історії, кінець якого, до речі, співпав з кінцем існування Східної Римської імперії, яка нам більше відома під назвою Візантія.

Часи перманентних воєн, роздробленості, абсолютного «права сильнішого», численних злочинів Інквізиції, фактично повного застою в цивілізаційному розвитку… Навряд чи епоха, хронологічно закута між двома потрясіннями, між завоюваннями двох величних міст – Риму та Константинополя, могла б бути іншою. Проте – чи минула вона назавжди? Чи, можливо, людство знову стоїть на порозі «Темряви»?

Здавалося б, стрімкий розвиток всіх без винятку наук, індустріальний та культурний прогрес протягом XVII-XX століть мав би зумовити надзвичайно високий рівень існування людської цивілізації на початку третього тисячоліття. Але в якому насправді стані знаходиться суспільство інформаційної епохи?

Справжній вибух в розвитку різноманітних технологій спостерігається, по суті, останні двадцять років. Символічно, що почався він з падіння Третього Риму – точніше, програшу СРСР в холодній війні з Заходом. Означений розвиток більше стосується саме західних країн – колишні сателіти по Союзу наприкінці минулого століття переживали «славетні 90-ті». Від яких, до речі, так і не відійшли повною мірою.

На теренах колишнього СРСР постає Новітнє Середньовіччя. Росія використовує «право сильнішого», вводячи свої війська до Грузії. Штучно створена «мовна» проблема в Україні цілком реально здатна розколоти цілу націю. Дух сепаратизму під маскою типу «права на самовизначеність» - неодмінний атрибут риторики особливо одіозних політиків. Військові конфлікти в багатьох колишніх союзних республіках не припиняються, а кількість «гарячих точок» лише зростає. І все це – в умовах правового нігілізму та повного застою в сфері науки та освіти.

Православна церква за командою Кремля претендує на повну релігійну гегемонію в регіоні, проте, як для самих церковних чиновників, так і для іншого люду новою релігією давно стали гроші. І як в часи старої доброї Інквізиції, гроші здатні, в разі чого, забезпечити будь-кому повну індульгенцію.

Тим часом, Захід продовжує задавати тон у всьому світі. Проте, вже сьогодні сам стоїть на порозі чергової фінансової кризи. Без реформування світової фінансової системи її крах видається неминучим. Занадто вже розігрітою є «кров» світової економіки.

Очевидно, Заходу не до нас. Ми ж марно намагаємося його наздогнати, банально дублюючи всі його «досягнення». Результатом таких перегонів є насадження технологічного прогресу при повному ігноруванні соціального та гуманітарного розвитку. Іншими словами, «фізики» пішли набагато далі за «ліриків». Дійсно, навчити людину користуватися ноутбуком набагато простіше, аніж прищепити їй національні та культурні цінності. Нанотехнологія працює однаково і в Україні, і у США. Українська мова, історія, культура та традиції в Україні свої, а у США – чужинські. Звідси – очевидні диспропорції в нашому суспільному розвитку.

Результатом всього цього може стати наступна картина: взірець громадського діяча – кремезний бритоголовий хлопець в спортивному костюмі зі словниковим запасом 30 слів, що потенційно здатний розпоряджатися зброєю масового ураження розміром з пістолет Макарова. Такий собі новітній середньовічний дикун з новітньою середньовічною дубинкою.