Мажоритарна система на виборах-2012: 211 округ

З наближенням парламентських виборів в Україні, політичні перепитії все зростають, вибори нагадують кінні перегони, тільки от замість ставок на коней, тут воліють вкладати гроші в кандидатів.

Ця схема пройшла вже багаторічну витримку і діє безвідмовно, проте тут треба і добре потрусити свій гаманець або ж знайдеться меценат, який з радість просуне кандидата до Верховної Ради, тим самим отримавши такий собі «патронат депутата». Обом сторонам така співпраця вигідна, олігарх не хоче демонстраційних виступів, він наче і в парламенті, і ні, але його інтереси представляє там певна людина.

Перед жовтневими виборами, кожна з політичних партій намагається всіляко нагадати про себе. Дехто обирає дуже оригінальні методи, як от Радикальна партія України на чолі з Олегом Ляшко. Партія  використала білборди, де зображено О. Ляшка з  вилами, що в вже точно не може залишитись непоміченим. 

Складніша ситуація в одномандатних округах, оскільки самовисуванцям доводиться боротися з представниками партій, які вкладають шалені гроші в рекламу.

Найгостріше боротьба проходить в столиці, де кількість виборчих одномандатних округів 13 (№211 – 223), які охоплюють всі райони Києва. Середня кількість зареєстрованих кандидатів у депутати по 21 особі від округу.

Люди раніше  не читали передвиборчих програм. Найчастіше ці самі програми рясніють складними для сприйняття фразами, яскравими обіцянками щасливого та стабільного життя – все досить стандартно і викладено загально. Програм з конкретними питаннями, які будуть вирішені, не було у жодної політичної сили.  Кого ж звинувачувати у ситуації, що виникла? Апатичних та зневірених виборців чи кандидатів з їх однаковими пропозиціями та власною правдою? Пропонуємо почати наш короткий аналіз на прикладі першого у списку 211 виборчого округу Голосіївського району міста Києва.

Станом на 6 вересня 2012 року, ми виділили найбільш успішних кандидатів та розташували їх за рейтинговими сходинками:

1.                Лисов І. В. («Партія регіонів»)

2.                Терьохін С. А. («Батьківщина»)

3.                Чорний В. В. (самовисуванець)

4.                Бабенко М. В. («Удар»)

Отже, всього один кандидат не є членом партії, всі інші балотуються у складі своїх політичних сил. Мажоритарну систему було створено для самовисуванців та громадян, яких делегують громадські об’єднання, але до чого ж тут політичні партії? Годі казати про справедливість: політичні сили, впливаючи адміністративними ресурсами і фінансами, тим самим зневільовують первісне поняття про мажоритарну систему.

Лисов Ігор Володимирович

(«Партія регіонів»)

Представник правлячої партії у своїй передвиборній програмі повністю довірився затвердженим «регіонами» постулатам: продовження впровадження президентської програми «Україна для людей», доступна медицина, доступне житло, збереження зелених зон, гідне майбутнє для молоді тощо. Здається, у його програмі просто не вистачає пункту про ощасливлення кожного жителя Голосіївського району. Як пише «Українська правда» - Ігор Лисов старанно «підгодовує» своїх потенційних прихильників.

Терьохін Сергій Анатолійович

(«Батьківщина»)

Відомий опозиціонер та міністр економіки у 2005 році підтримує радикальні рішення: першим пунктом у його програмі виступає, звичайно ж, демократична пропозиція про владу народу, імпічмент Віктора Януковича та відкликання нардепа, що не дотримується своїх передвиборних обіцянок. Також пан Сергій обіцяє справно дотримуватися закону і служити народові. Потім посилається, як і попередній кандидат, на ті самі привілегії, які отримають виборці у разі правильного вибору: гідне майбутнє, довгоочікувану євроінтеграцію, стабільна якість життя тощо. Нагадаємо, що Терьохін вже перемагав у цьому окрузі два рази: в 1998 та 2002 роках.

Чорний Вадим Володимирович

(самовисуванець)

Посідає у рейтинговому списку третє місце, не належить до жодної з політичних партій, проте відзначається досить високою підтримкою виборців. Згідно з даними є лідером із значним відривом - 38,71 %. Очолює Національний комітет по боротьбі з корупцією, який налічує близько 45 000 громадян, в тому числі 5 тисяч осіб по місту Києву, можливо це і пояснює таку кількість голосів за його кандидатуру; також Вадим Чорний є головою Всеукраїнської профспілки юристів, у якій за деякими відомостями зареєстровано 1500 юридичних фірм. На відміну від попередніх кандидатів, він пропонує конкретні пропозиції, які не включають абстрактних понять і можуть реально вплинути на рівень життя киян. Спрогнозувати шанси Чорного на виборах досить важко, але якщо вірити статистиці, то вони є досить високими.

Бабенко Микола Вікторович

(«Удар»)

Микола Вікторович у своїй передвиборній програмі відразу зізнається, що хоче впроваджувати програму партії, від якої виступає. В агітаційному тексті він пропонує досить яскраві рішення типу «побудови країни рівних можливостей» та «наближення європейського майбутнього», у якому обіцяє високі стипендії для студентів та суворе покарання для лікарів, що припустилися помилки. Чи не набридло українцям так довго йти до Європи та чи потрібно це пересічним громадянам, які націлені на гідну оплату праці та добробут своїх дітей? До речі, напевно, саме молодь Бабенко обрав за цільову аудиторію – програма закінчується фразою «освіта – це головне».

          Згідно моніторингу, на цих виборах кияни звертатимуть увагу не на відомі особистості, а на передвиборчі програми самовисуванців, адже їх погляд на ситуацію в державі досить відрізняється від заангажованих мізків партійного планктону. Можливо, саме їхніх свіжих ідей так не вистачає киянам?