Країна, небезпечна для правди

16 вересня 2000 року, було убито Георгія Гонгадзе. Вже дванадцять років влада імітує розслідування справи, дванадцять років триває глум над пам'яттю Георгія і над всіма нами.

16 вересня – дванадцята річниця убивства Георгія Гонгадзе

16 вересня 2000 року, було убито Георгія Гонгадзе. Вже дванадцять років влада імітує розслідування справи, дванадцять років триває глум над пам'яттю Георгія і над всіма нами. «Нова влада», що прийшла у високі кабінети з «революційного» Майдану, обіцяла бандитам тюрми. Але через два роки мати Георгія сказала на суді: «Я не хочу більше брати участі у цьому фарсі». Так саме, фарсом закінчилася і сама «помаранчева революція»: старих бандитів так і не посадили, а нові бандити стали ще цинічнішими. Тепер вони навчилися принижувати і грабувати українців,прикриваючись словами: «руїну подолано», «євроінтеграція», «європейські цінності» або «защита русского языка», «дружба с Россией»... А справжні убивці Гонгадзе все ще на свободі.

На Луганщині є свій Гонгадзе – журналіст Петро Шевченко, якого було вбито 15 років тому. 13 березня 1997 року його знайшли повішеним в Києві, поблизу аеропорту «Жуляни». Слідство зам'яли. Ані вбивць, ані замовників не знайдено... Свій Гонгадзе є і на Донеччині: 7 липня 2001 року було насмерть забито битами тележурналіста Ігоря Олександрова... І це лише найбільш резонансні події. Абсолютно неможливо порахувати, скільки на журналістів тиснуть за допомогою адмінресурсу, «телефонного права» Сьогодні важливо пам'ятати, що за дешевим популізмом криється та сама злочинна влада: цинічна, нахабна, брехлива. Можна списувати це на «пережитки кучмізму», але коріння проблеми сягає глибше.

«Партійні кадри,кровно зв'язані з большевицьким режимом, будуть йому помагати задавити визвольну революцію, доки почуватимуть до цього силу. Коли ж переконаються, що большевизм приречений на загладу, а революція бере верх, тоді й вони пристануть до неї... Метою їхнього переходу на бік революції буде передусім намагання бути знову зверху, при владі, а далі – знівечити висліди революції і зберегти... панування бюрократії над народом.Большевицька школа формування партійних кадрів підготовляє такий елемент,
який завжди і всякими засобами буде намагатися захопити і втримати в своїх руках владу, а народ і все його життя – в неволі» – так писав Степан Бандера і саме так пізніше сталося в Україні.

При владі залишилися ті, хто безсоромно відхрестився від своїх вчорашніх ідеалів і прийняв нові, аби тільки лишитися при владі. Вчорашні совєтські чиновники і їхні діти – ось хто вже двадцять років водять Україну по замкненому колу.

Сьогодні треба відкинути дрібні суперечки і подивитися правді у вічі:влада , яка затикає рот журналістам, завтра заткне рот всім нам. Сьогодні вони намагаються приспати нас балачками про покращення життя , а завтра загине новий Гонгадзе...

Їхня сила – в нашій нерішучості, готовності терпіти новий глум, покірно віддавати останню копійку. Я , Дмитро Снєгирьов та ГІ» Права Справа» закликаємо до боротьби: ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ!