Місія Нездійсненна: Знайти Контакти Кандидата в Депутати

Достукатися до майбутніх представників народу у парламенті майже неможливо: знайти контакти кандидатів в депутати – завдання не з легких. В чверті кандидатів взагалі немає ніяких онлайн-ресурсів.

До виборів в Верховну Раду залишився один місяць, передвиборчі перегони набирають обороти, в хід вже пішла «важка артилерія» - конкуренти не просто використовують компромат один на одного, а вже банально псують або зривають рекламу опонентів, як це відбувається з агітплакатами деяких партій зусиллями невідомих зловмисників.

В такій ситуації ненавмисно згадуєш прислів‘я «Пани деруться, а у холопів чуби тріщать», і хочеться спитати кандидатів в депутати, чи не краще зосередитися на роботі з людьми, діалозі з виборцями, а не поливанні брудом своїх «колег»?

Проте, як виявляється, достукатися до майбутніх представників народу у парламенті майже неможливо: знайти контакти кандидатів в депутати – завдання не з легких. Комітет Народного Контролю зіткнувся з цією проблемою під час пошуку електронних (та поштових) адрес мажоритарних кандидатів висунутих від партій у Київській області.

Так, приблизно в чверті кандидатів взагалі немає ніяких онлайн-ресурсів: ані власних сайтів, ані сторінок у найбільш популярних соціальних мережах, таких як Вконтакті, Однокласники чи Facebook.

При чому, якщо відсутність власного сайту ще можна виправдати «не підйомними» витратами на їх розробку – нагадуємо, що деякі кандидати взагалі безробітні, то сторінки в соціальних мережах нічого не коштують, і навіть наймати окремого спеціаліста для їх розробки не обов‘язково.

На щастя, половина кандидатів здогадалася відкрити сторінки у Facebook, також один з кандидатів має «представництво» у Вконтакті, та ще один – в Однокласниках. Однак, «живими» ці сторінки є далеко не у всіх, та й на відкрите спілкування кандидати не дуже налаштовані – ми побачили відповіді на питання відвідувачів лише в декількох з них.

Більше того, звернення від КНК з пропозицією укласти договір, і тим самим юридично закріпити їх передвиборні зобов’язання, викладені в офіційно опублікованій передвиборній програмі, в більшості випадків було проігноровано, чи навіть відмічено як «спам».

З веб-сайтами кандидатів (от молодці, що зробили!) інша біда – зазвичай ніяких контактних даних там, за рідкісним винятком, нема.

В той же час, є й позитивна динаміка: на даний момент два кандидати в депутати вже вийшли на зв‘язок та розглядають проекти договору – до одного «достукалися» через електрону пошту, до другого – через форму зворотного зв‘язку.

А взагалі виникає питання: про яку відкритість, діалог, спілкування та взаєморозуміння між кандидатами в депутати та народом може йти мова, коли навіть поставити питання чи надати їм пропозицію немає взагалі ніякої можливості?

І це тим дивніше, якщо взяти до уваги успішний досвід європейських та американських політичних діячів, онлайн-платформи яких дозволяють кожному приймати участь в обговоренні передвиборчих програм, ідей, напрямків розвитку і т.д. Вже доведено, що прозоре спілкування та відкритість дають змогу чуттєво підвищити рейтинг.

Але, здається, наші кандидати не дуже-то й розраховують на підтримку народу, якщо вони так ховаються від питань та діалогу. На що ж саме вони сподіваються?..

Діліться думками в коментарях!

З повагою,

Комітет Народного Контролю