Кого обирати

Наближаються вибори. Тільки один день на декілька років влада буде в наших руках. . Суспільство має знайти нові шляхи захисту своїх законних інтересів.

Дорогі співвітчизники! Наближаються вибори. Тільки один день на декілька років влада буде в наших руках. На нас ляже вся відповідальність за майбутнє України. Як нам проголосувати щоб наша влада нас не грабувала і не принижувала? Невже політикани знову  скажуть, що це народ у всьому винен, бо не тих обрав, а ми будемо звинувачувати політиків що вони нас вчергове обдурили?

Як розірвати це замкнуте коло?

Насправді в діючій системі у нас немає шансів обрати чесну владу орієнтуючись на солодкі обіцянки новоспечених кандидатів, а тим більше тих, хто обдурив раніше. Передвиборчі гасла і програми розраховуються на психологію різних верств населення. Для кожної своя приманка на гачку у вигляді популізму і демагогії. Ні опозиція ні влада не поважає людей і їхні законні права.

Деякі лідери опозиції з екрана телевізора звинувачують, що ми за їхнім закликом  не виходимо на чергову революцію проти влади, бо в українців такий менталітет. Простими словами, що ми якісь не такі як треба. Відповідаю. В часи Жовтневої революції Народна армія батька Махна повелася на демагогію Троцького про комуністичний рай, приєдналася до Червоної армії і була кинута на штурм білогвардійського Перекопу. Понесла дуже важкі втрати, а хто вцілів після бою, були розстріляні комісарами з кулеметів. Небагатьом вдалося спастись. Після знищення народних захисників ніхто вже не заважав влаштувати голодомор.

Помаранчева революція тільки чудом обійшлася без крові, а в результаті отримали найбільше у світі падіння національної валюти та пограбування народу.

Сучасним троцьким віри вже немає. План розвитку країни це занадто важлива справа щоб довіряти її політикам. За Конституцією єдиним джерелом влади в Україні є народ. Ми наймаємо депутатів на роботу і маємо поставити їм умови.

Прийдеться починати з виборювання основоположних прав і свобод.  Перший крок – відстояти найважливіше право людини – право на свободу думки і слова, право вільно виражати і поширювати свої думки. Попередній Президент хвалився, що головним досягненням Майдану є свобода слова. Насправді це свобода говорити що завгодно і коли завгодно для тих, хто може купити телеканал чи газету та оплатити роботу журналістів. Більшість засобів масової інформації ( ЗМІ ) перебувають під владою грошей.  А хто платить той і танцює. Простий народ може тільки спостерігати одних і тих же персон та слухати хто скільки вкрав. Люди позбавлені можливості говорити і писати в ЗМІ. Всі канали соціальної активності закриті. Ми не маємо виходу в політику, нінащо не впливаємо і нічого не можемо змінити. З нашого мовчання виростає корупція і найбільша соціальна несправедливість з відношенням багатства до бідності – 40 до 1.

Суспільство має знайти нові шляхи захисту своїх законних інтересів. Нам потрібен механізм реалізації влади народу, інструмент, за допомогою якого люди зможуть впливати на владу. Цю ключову роль можуть виконати соціальні засоби масової інформації. Для цього потрібно реформувати існуючі комунальні ЗМІ, які фінансуються з бюджету за наші з вами гроші, але слугують для вихваляння місцевих князьків, через що збиткові, бо нецікаві. Головний редактор такого соціального ЗМІ повинен обиратися місцевою територіальною громадою, а не призначатися чиновниками. Паралельно має функціонувати інтернет-портал місцевої територіальної громади, де будуть вивішуватись та обговорюватися всі рішення місцевої влади, звітуватимуть про свою роботу чиновники і депутати, а всі бажаючі зможуть вільно, без цензури обмінюватись думками. Коли люди бідні й нещасні не можуть знайти правду в судах і кабінетах чиновників, вони матимуть можливість хоч якось вирішувати свої проблеми, оприлюднюючи їх. Якщо злодії не несуть кримінального покарання то для початку буде суспільно-політична відповідальність та моральний осуд. Витягнути корупціонерів на світло означає побороти корупцію, бо вона як вампір – існує тільки в темряві.  Населення має чинити тиск на владу, бо інакше воно нічого не отримає. Депутатів недостатньо обирати, потрібно контролювати кожен їх крок протягом усієї каденції, тримати владу за горло постійно. Тільки тоді, спостерігаючи роками за депутатами та претендентами, ми зможемо вибирати кращих. Кожен отримає можливість реалізуватись у своїй країні.

Щоб здійснити реформи для людей потрібно включити в цей процес самих людей. Таким чином запрацюють механізми самоорганізації та громадського контролю влади, а люди в Україні перетворяться із населення в громадян.

На цих виборах потрібно змусити Верховну Раду України прийняти Закон України «Про соціальні засоби масової інформації», який забезпечить кожному жителю України реалізацію права на свободу слова. Треба голосувати тільки за тих, хто буде виконувати цю вимогу. Діючі депутати  мають заявити про це на сесії.

Найкраще щоб Президент України дав доручення розробити такий Закон України з метою гарантування свободи слова та мобілізації головного ресурсу нації – творчого потенціалу народу. А в звернені до країни закликав людей займати активну громадянську позицію, підтримати реформи знизу. Обговорювати нагальні проблеми та пропонувати шляхи їх подолання. Обирати тих, хто проявив себе у вирішенні життєво важливих завдань і викривати тих, хто вставляє палки в колеса людям і суспільству. 

Об’єднавши наші зусилля, нашу свідомість подолаємо корупцію та побудуємо сучасну країну. Досягнення наших олімпійців свідчать про великий генетичний потенціал української нації, який є високоякісним сплавом багатьох етносів. Ми зможемо побудувати кращі в світі стандарти суспільного життя, які будуть взірцем не тільки для України, потрібно тільки добре попрацювати.

Шановний Президенте! Зробіть це, виправдайте довіру народу!

P. S.  Звертаюсь до всіх небайдужих! Ніхто не буде захищати наші законні інтереси поки ми самі не будемо їх відстоювати. Рабів ніхто не захищає.

Хто є експертом у якійсь сфері, знає що треба робити, давайте свої пропозиції. Разом напишемо Народну програму.

Хто розуміється на інформаційних технологіях поширюйте цю статтю в інтернеті, в пресі, в телерадіоефірі. 

Хто може розмножити роздрукуйте і роздайте людям. Хто прочитав передай іншому.

Хто як не ми!

Дворковий Микола. Філософ. 

mykola.dvorkovyi@gmail.com