Частинка Тбілісі у серці Києва

На Андріївському узвозі започаткували свято грузинської столиці Тбілісоба

Гості столиці України, які, гуляючи містом, вибирають традиційні маршрути,  були дуже здивовані, коли рівно опівдні у самому центрі старого Києва, на Андріївському узвозі, гучно заграла музика, яку не сплутаєш ні з якою іншою. Затріпотіли на теплому вітрі білі прапори з червоними хрестами – у Києві розпочалося свято Тбілісоба. Відкрив програму святкувань ансамбль «Імперіелі», який одразу зачарував присутніх грузинським танком.

Потім на сцену піднявся Надзвичайний та Повноважний Посол Грузії в Україні Григол Катамадзе. У вітальній промові він зазначив: "Це була моя мрія, щоб у такий чудовий день, коли надворі приємна погода, провести у серці Києва День Тбілісі. Ми давно поріднилися, і дуже хотілося, щоб перше свято Тбілісоба не залежало від погодних умов. Ми хочемо показати частинку Грузії, показати частину історії, традиції, сучасності. Протягом останнього десятиліття Грузія показала свої реформи, свій рух уперед, своє прагнення до кращого майбутнього. Зараз до Грузії прикуті погляди всього світу, тому що у моїй країні відбуваються чесні, демократичні, прозорі вибори, коли через волевиявлення простих людей відбувається зміна влади. Відбувається без мітингів і потрясінь, бо все це вже було в історії сучасної Грузії. Сьогодні нам випаде нагода стати свідками багатьох цікавих подій: побачити як готуються і спробувати страви справжньої грузинської кухні, відвідати майстер-клас грузинської мови, танців. Я хочу подякувати всім тим, хто долучився до проведення перших Днів Тбілісі в Україні. Особлива вдячність компанії «Орландо», що буде презентувати новий грузинський коньяк. Тут буде багато творчих людей, які зацікавлять українців моєю країною, а ми у свою чергу, зробимо все щоб якомога більше громадян України приїхали до Грузії на відпочинок, створювати бізнес, побачити красиву, сучасну, динамічну країну!"

Побувати у Грузії можна було, не сходячи з узвозу. Річ навіть не у тім, що зі сцени лунали національні мелодії цієї гірської країни. Із Сакартвело, у різних її іпостасях, можна було познайомитись за допомогою фотовиставки, яка була облаштована прямо на численних неоковирних будівельних огорожах та стінах затягнутих у «камуфляж» будинків. Грузія поставала неоднозначною: ультрасучасною і занедбаною, динамічною і наче застиглою у часі. До честі грузинів, вони не старалися «випендритися» перед українцями і не ховали проблемних моментів у сьогоденному житті цієї кавказької країни (разюча відмінність від наших окозамилювачів та «пакращенців»). Але всі фото мали спільну рису – невичерпний оптимізм. Він був присутнім навіть у неприбраних купах битої цегли на вулицях грузинських міст, бо поруч знаходилися люди, постаті яких не виражали пригніченості. Навпаки, вони були динамічними і сповненими ентузіазмом.

На сніданку з Григором Катамадзе журналісти не тільки змогли дегустувати запашний коньяк «Колхіда», але й спитати у посла його думку та прогноз на стосунки між Україною та Грузією після та напередодні парламентських виборів у наших країнах. Катамадзе сказав: «Я не можу не торкнутися теми виборів до парламенту Грузії, адже вона усіх цікавить. Найперше – стало ясно, що ніхто не може протистояти волевиявленню народу. Ми пройшли складний шлях до сьогоднішнього дня. Протягом новітньої історії Грузії ставалося так, що після програних виборів колишня провідна політична сила наче щезала, немов би її ніколи й не було. Зараз в країні відбувається прецедент, коли партія влади вперше починає переходити у опозицію. Це стане нашим стандартом, адже він є європейським, а Грузія – невід’ємна частина європейського товариства. Багато європейських спостерігачів казали нам, що вибори – це тест на демократичність. Ми його успішно пройшли. "

Також присутні цікавилися туризмом та можливістю швидко і комфортно дістатись до Грузії: "Ми нещодавно налагодили повітряне сполучення із Жулян до нового міжнародного аеропорту Кутаїсі, - повідомив Катамадзе, -  в планах відновити пряме залізничне сполучення між нашими столицями. Грузія має невичерпні можливості для відпочинку і ведення бізнесу. Повірте, тому, хто прийшов до нас з миром і дружбою, ми готові віддати хоч золоте руно!»

Золотого руна Катамадзе журналістам не віддав, але подарував частинку легендарної грузинської гостинності. Коньяк був молодим, з яскравим смаком та приємно п’янким. Страви національної кухні надзвичайно смачними та оригінальними. І їх було ба-а-га-а-то.

Тим часом на вулиці веселилися люди. Намагалися вивчити па грузинських танців, азартно відповідали на запитання вікторини. Андріївський узвіз створював ілюзію присутності на вулицях старого Тбілісі. Залишалося порадіти за дружній до нас народ – вони зуміли піднятися над чварами і згуртуватися навколо інтересів країни. Дай Боже їм і нам успіху та мудрості.

На Тбілісоба побували: Костянтин Климчук та Тетяна Виговська