Законність незаконного

Розглядаючи закони, що останнім часом були прийняті чи подавалися на розгляд Верховної Ради України, охоплює неймовірний страх за країну та почуття прикрості за народ, який «обрав» нинішню владу.

Мабуть, лапки і не зовсім доречні, так як більшість і справді проголосували за відверто некомпетентних та нечесних «людей». Тому знову ж таки згадується Леонід Кравчук зі своїм : «маємо те, що маємо». Залишається тільки страх. 

Страх, як єдиний метод контролю, на даний момент і обрала наша влада. Казочки вже не діють і вхід пішли силові методи, які прикривають законами : «про наклеп», «кримінальна відповідальність за пропаганду гомосексуалізму», «про охоронну діяльність».

Закон про наклеп, який був відхилений, але викликав чимало галасу, змінив менший за гучністю, але який так само має на меті прибрати та заставити мовчати людей, чиї думки йдуть в розріз владі, прийнятий в першому читанні законопроект про кримінальну відповідальність за пропаганду гомосексуалізму, Цей закон не дає ніякого визначення цьому терміну, чим порушує обов'язкову вимогу правової визначеності норм закону, яка випливає з конституційних принципів верховенства права (ст. 8) і рівності перед законом (ст. 24), що створює широке поле для зловживань з боку службових і посадових осіб, зокрема, працівників органів внутрішніх справ, які за своїм розсудом будуть самостійно визначати, що є “пропагандою гомосексуалізму“ в кожному конкретному випадку. З 18 жовтня поточного року набуде чинності ще один закон -  Закон про охоронну діяльність. Він дозволить охоронцям магазинів, супермаркетів та інших установ застосовувати до відвідувачів силу і навіть спецзасоби. Знаючи рівень розвитку та культури охоронців, залишається всім «побажати успіху».

Апогеєм усього вищевикладеного стало те, що «на продаж» виставлена і сама Україна. Згідно з внесеними змінами до статей 82 Земельного кодексу України «юридичні особи, що підпорядковуються законодавству іншому, ніж законодавство України, можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення».

Іноземці зможуть купувати землю «в межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності відповідно до законодавства України».

За відповідний законопроект у другому читанні проголосували 234 народних депутати. Але всі забули про те, що земля належить громадянам України і вирішувати такі питання повинні на загальноукраїнському референдумі. До розгляду повинно було б і взяти статтю 121 Земельного кодексуУкраїни, в якій передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. 10 соток – це мінімум, на який може розраховувати громадянин України. Звідси виходить так, що на продаж виставлена земля яка належить громадянам України.

Отже, завданням теперішньої виборчої кампанії є зупинити свавілля влади і рішучий перегляд законодавчих актів, зокрема, що стосуцються землі та прав громадян України на неї. Також нагальним є реконструкція Конституції України, яка повинна міцно затвердити всі права українців.