Відпочинок та соціальний захист

Кожний працюючий має право на відпочинок.

Це – його конституційне право: статтею 45 Конституції України закріплено прерогативу людини не працювати у вихідні і святкові дні, кожного року мати оплачувану відпустку. Це стосується усякого працівника і не залежить від місця роботи, організаційної чи правової форми установи. Головне – аби були закріплені у відповідному порядку трудові правовідносини з організацією, підприємством або (за трудовим договором) – з фізичною особою. Це означає, що, уклавши відповідний договір, працівник має право вимагати від роботодавця надання йому оплачуваної щорічної відпустки. На цей термін за працівником має зберігатися місце роботи, посада, заробітна плата. Якщо стається так, що працівник захворів під час відпочинку і це можна підтвердити документально, відпустку можна продовжити або перенести на інший період. Окрім основної, працівник за певних обставин може розраховувати і на відпустки додаткові.

Конституцією України закріплено й гарантії соціального захисту громадян. Йдеться про важелі соціального амортизатору в умовах ринкових ризиків. Причому, соціальний захист стосується не лише найнужденніших, незахищених верств населення. В державі для усіх, без винятку, треба створити безпечне соціальне середовище. Людина повинна знати, що у разі часткової, повної або тимчасової втрати працездатності, безробіття, втрати годувальника, у старості вона не залишиться напризволяще.

Спеціалісти Ліберальної партії України опрацювали низку організаційно-правових заходів щодо більш ефективної роботи інститутів соціального захисту. Розроблено економічні важелі, які дозволять сформувати механізм перерозподілу суспільного багатства задля користі громади. Планується дещо обмежити апетити бюрократичного апарату, який подекуди привласнює задля своїх потреб кошти, призначені для захисту нужденних. Кожний член суспільства незалежно від расової або національної приналежності, соціального походження повинен мати можливості реалізовувати свої здібності, вільно розвиватися. І це можливо, навіть за нинішніх непростих умов. Головне встановити певний стандарт соціального захисту і контролювати його дотримання.

Ліберальна партія України ініціює запровадження «Ліберально-солідарно-соціальної бюджетної системи в Україні», введення лише трьох податків (10% з обігу на момент переходу прав власності на товар чи послугу; щорічний податок на власність(розкіш); прямий єдиний податок до пенсійного фонду) - замість сьогоднішніх 134; а також створення «Ліберально-солідарно-соціального фонду праці». Означений фонд який надасть гарантії найманому працівнику на виплату заробітної платні, у тому числі права на відпочинок та соціальний захист, а роботодавцю на отримання запланованого доходу, який вказаний в бізнес-плані. Якщо Ви підтримуєте ці ідеї, голосуйте за ЛПУ 28 жовтня 2012 року.