Хвилина мовчання або національно-визвольна війна під проводом Хмельницького

Поразка козацьких повстань XVII століття призвели до наступу на українство Річі Посполитої. Гноблення селян і міщан,національно-релігійні утиски викликали в українців ненависть до польської влади...

Не дивлячись на високі наукові досягнення вчених,радянська історіографія вітчизняної історії до сих пір лишається малодослідженою темою,за яку науковці беруться неохоче. Але громадян все одно хвилюють подробиці Національно-визвольної війни 1648-1657 рр. під проводом Богдана Хмельницького. Отже ,як саме відбувалася війна в середині XVII ст. і якими є її наслідки?

Почнемо з кінця 1647 року,Богдана Хмельницького за підозрою у підготовці повстання було заарештовано,але його звільнили під поруки. А вже наприкінці січня 1648 р. він нападає на Січ,козаки переходять на його бік та обирають його гетьманом. Богдан, в свою чергу,встановлює зв’язки з Кримським ханством,яке у перші роки стає союзником Хмельницького.

Навесні  1648 р. починаються бойові дії. У травні відбулася битва під Жовтими Водами та Корсунем,в результаті яких були розгромлені польські війська в Україні. Але Богдан Хмельницький не вгамовується,він продовжує готувати військо і встановлює дипломатичні відносини з іншими державами.І вже у вересні 1648 року він знову розгромлює польке військо в битві під Пилявцями,а в листопаді його військо облагає Львів і Замостя.Та,на зиму припинивши всі військові діі, у грудні гетьман повертається до Києва,де його зустрічають як справжнього героя,адже він все встиг завоювати авторитет у своїх громадян і постати в їх очах в образі справжнього визволителя.

Влітку 1649 р. бойові дії відновлюються. 5-6 серпня 1649 р. у битві під Зборовим  зрада кримського хана врятувала поляків. 8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський договір, за яким під владу гетьмана переходили Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства, де встановлювалася  козацька автономія.І цей договір був дуже некорисним для українців.

Бойові дії відновлюються у лютому - березні 1651 р.  поляки відновили бойові дії. 18-30 червня 1651 р.  у битві під Берестечком, внаслідок втечі кримського хана, який полонив Б. Хмельницького, козаки зазнали тяжкої поразки,  але основна частина війська була врятована. У червні - липні 1651 р.  литовські війська  здійснили наступ на Київ, а польські  війська почали наступ в Україну. У відповідь спалахнули селянські повстання. Б. Хмельницький зібрав військо і зупинив наступ. 18-го вересня 1651 р. було укладено Білоцерківський договір, за яким під владу гетьмана  передавалося Київське воєводство.Але,все ж таки,сейм Речі Посполитої не затвердив його, тому бойові дії відновилися. І вже 22-23-го травня 1652 р. у битві під Батогом було розгромлене двадцятитисячне польське військо. Козацькі війська знову займали Брацлавщину та Чернігівщину. Восени 1653 р. були відновлені бойові дії. У жовтні - листопаді 1653 р. у боях під Жванцем повторилася зборівська ситуація, кримський хан врятував польське військо від поразки.

Не дивлячись ні на що,усі ці роки Хмельницький підтримує активні дипломатичні стосунки із іншими державами. І 1-го жовтня 1653 р.  Земський собор у Москві ухвалює рішення взяти під "високу руку государеву" Україну,куди було направлене  російське посольство. У грудні 1653 р. Б. Хмельницький, знаючи про це, з-під Жванця їде назустріч.8-го січня 1654 р. відбулася Переяславська рада,а 21-го березня 1654 р. підписало "Березневі статті" - договір Б. Хмельницького з російським урядом. Цей договір підтверджував права, привілеї та вольності козацтва та української шляхти, реєстр встановлювався у 60 тисяч. Визнавалося право Запорізького війська обирати гетьмана а царю тільки повідомляли про це.

У 1654 р.  Росія  починає війну з Річчю Посполитою, яка укладає союз з Кримським ханством.Також,влітку 1655 р. війну з Річчю Посполитою, почала Швеція, війська якої зайняли більшість польських та литовських земель. За цих умов  Росія влітку 1656 р. починає війну зі Швецією. 24-го жовтня 1656 р. Росія з Річчю Посполитою укладає Віленське перемир'я. Українську делегацію на переговори не допустили, що викликало обурення Б. Хмельницького.

За таких умов Б. Хмельницький проводить самостійну політику. Союз з Росією він не розриває, але війну з Річчю Посполитою  продовжує і укладає  союз зі Швецією. Україна приєднується до коаліції держав проти Речі Посполитої, у складі Швеціїї, Литви, Семигородщини. Проте коаліція скоро розпалася. Зовнішньополітичні плани Б. Хмельницького зазнали невдачі, що стало тяжким ударом для гетьмана і 27-го липня 1657 р. Хмельницький помирає.

Що до наслідків цієй тяжкої для українського народа війни,то можно впевненно сказати,що вона призвела до досить глибоких змін в розвитку українських земель:  утворилася Українська держава і встановлювалася нова модель соціально-економічних відносин. Це досить серйозні зміни,  тому  частина сучасних українських істориків, виходячи з того, що до корінних змін призводять  революції, вважають події середини XVII ст. в Україні національною революцією.