Реверсний рух для України або дешевий газ тільки в газовій камері

Газові переговори в Москві зазнали чергове фіаско. Очевидно, що навіть після такого жертвоприношення, як Чорноморський флот, мовний закон, Росія на ніякі знижки не пішла і не піде. Тому професійний у

Газові переговори в Москві зазнали чергове фіаско. Очевидно, що навіть після такого жертвоприношення, як  Чорноморський флот, мовний закон, Росія на ніякі знижки не пішла і не піде. Тому професійний уряд Азарова пішов іншим шляхом, а саме закачувати газ в зворотньому напрямку.

Нова дочірня компанія НАК «Нафтогаз України», цього разу ДК «Укртрансгаз» з 1 листопада готова прийняти природний газ з польської газотранспортної системи (ГТС) в Україну через газовимірювальну станцію (ГВС) «Германовичі».

НАК «Нафтогаз України» і найбільший у Центральній та Східній Європі газотрейдер RWE Supply & Trading (RWE ST, Німеччина) підписали контракт про продаж / купівлю природного газу на кордоні  Польща-Україна. Термін дії контракту – з 1 листопада 2012 по 1 січня 2013 року. Обсяг поставок газу в Україну – 56 млн. 744,640 тис. куб. м.

Повірити у вигідний контракт для України і в щедрість німців дуже важко. Особливо коли відомо, що  RWE продовжує вже другий рік поспіль, у тому числі у Стокгольмському суді, боротьбу із російським "Газпромом" щодо зниження ціни на газ.

Із відомої істини ми знаємо, що нічого не буває безплатно, або для нашої ситуації  - дешевий газ може бути тільки в газовій камері. Цього разу за  «дешевий» газ  німці хочуть отримати ділянки у північно-східній частині Прикерченського шельфу Чорного моря. А також максимальне сприяння держави під час отримання ліцензій для освоєння цих територій.

Два роки тому 1 серпня 2010 року "Нафтогаз України", "Чорноморнафтогаз" і RWE підписали угоду про співробітництво щодо спільного дослідження та можливого подання тендерної заявки на отримання спеціальних дозволів для проведення розвідувальних робіт на шельфі.

Тому просто так робити "добро" для України вже не вийде. Німці хочуть у майбутньому заробити на "Нафтогазі". Найбільший перспективний для них об’єкт - це шельф Чорного моря.

Яку ж ціну буде платити Україна за німецький газ? Як відомо тисяча кубометрів російського газу коштує "Нафтогазу" – 425 доларів. RWE готові віддавати газ по ціні 410-415 доларів. Така дешевша ціна - це наслідок того, що RWE частину газу викуповує на спотовому ринку, а також "Газпром" віддає невеликі обсяги по біржовій ціні, а не з прив'язкою до нафтової формули. Економія у 10-15 доларів не вражає. Наприклад, на купівлі 2 мільярдів кубометрів Україна зекономить лише 30 мільйонів доларів. Але такий розрахунок влади полягає скоріше не вигідному співвідношенні, а  у психологічному тиску на Росію.

Проте, німці є хитрішими. Втягнувши Україну у переговорний процес вони запропонували більші поступки в обмін на можливість участі у проектах із видобутку газу і нафти в Україні. Нічого Вам не нагадує? Звичайні методи сучасного ділового енергетичного світу – обмін активами або знижки в обмін на привабливі об’єкти. Як тут не згадати українську ГТС.

Отож, за частину чорноморського шельфу RWE готова віддавати Україні газ не по 410-415 доларів, а за ціною 360-370 доларів. А далі, обіцяють, якщо низька ціна на нафту втримається, то газ буде ще дешевшим.

Питання ж участі у шельфових проектах викликало інтерес у RWE після того як були проведені конкурси по Олеській і Юзівській площах із запасами нетрадиційного газу і почався процес розгляду конкурсної документації щодо двох шельфових проектів – Скіфська ділянка і Фороська площа.

Вони потребують приблизно - 4 мільярди доларів інвестицій для початку повноцінного видобутку. І щорічно там можна видобувати разом до 4 мільярдів кубометрів газу та до 3 мільйонів тон нафти.

Власне, протягом 2010-2012 років Україна визначила вже п’ять ділянок на шельфі Чорного моря, які отримали своїх зарубіжних партнерів. Але зараз ще на жодному з них не ведуться роботи, так як немає фінансування проектів від інвесторів.

Зважаючи на цей допуск або ж точніше, обмін низької ціни газу від RWE на частину шельфу України – є продовженням політики держави з освоєння надр.

Уряд Азарова принесе нові самопожертви, якщо в країни немає грошей – потрібно віддавати нафтогазові ділянки інвесторам?! Насправді нічого хорошого в цьому немає, оскільки держава стає залежною від чужих технологій і не розвиває власний нафтогазовий видобуток, а можливо віддає останнє.