Що таке «Ювенальна юстиція» і з чим її їдять!

Про те, що це за Юстиція, знає більшість школярів та студентів, а от чималий відсоток батьків, яких вона прямим чином стосується, навіть не підозрюють того, наскільки їм загрожує цей документ.

Ідея виникнення «Ювенальної юстиції» насамперед зводилась до створення спеціалізованих дитячих судів. Перший такий суд було відкрито в Чикаго (США) у 1899 році. Нинішні прихильники ЮЮ відстоюють введення не просто ювенальних судів, а організації цілої системи.  Створені таким чином соціальні служби будуть контролювати та регулювати роботу батьків у виконанні ними батьківських обов’язків, в тому числі і за зверненнями самих дітей. Також ЮЮ передбачає охоплення медичних питань, зокрема, сексуальний просвіт дітей та планування сім”ї.

Ще десять років тому Україна взяла на себе зобов’язання узгодити наше законодавство із законодавством ЄС, відповідно до ЇХ вимог, шляхом прийняття та зміни законів нашої країни.

Простими словами, ювенальна юстиція – це законодавча база, що ставить права дитини на щабель вище прав її батьків, в свою чергу зобов’язуючи останніх у всьому догоджати чадам.

Найгірше те, що ніхто не запитує, чи хочете ви, аби вашим дітям у школі показували порнофільми (адже це є секс-просвіт), щоб на вулицях вашого міста проводили гей-паради (бо це є гендерна рівність), гомосексуалісти поряд з вами стояли в РАЦСі та всиновлювали дітей, яких у вас, швидше за все, згодом і відберуть.

Головна ідея системи полягає в пріоритетності прав дитини над правами батьків.

В західних країнах, де система працює на повну силу, батьки та педагоги живуть під дамоклевим мечем ювенальної юстиції. Ви самі, прочитавши статтю, переконаєтесь, що загроза нависла саме над культурними сім’ями, в яких здійснюється нормальне виховання індивіда для соціуму. Права дитини – це нова форма диктатури підростаючого покоління над дорослими. Ви можете залишитись без дитини, якщо тій просто не подобається ваше ставлення. Приміром, якщо ви «попестите» доньку / сина по м’якому місцю або ж будете  надміру опікуватися.

Ворожі нам ідеї створення ювенальної юстиції нав’язуються під виглядом забезпечення прав дитини та захисту останніх від насильства.

До речі, у Франції ще у 2000 році  батьків близько 2 мільйонів дітей було позбавлено батьківських прав.

На сьогодні вилучити дитину у батьків за умови дії ЮЮ можна за таких обставин:

·                  дитині не вчасно було зроблено щеплення;

·                  житло перебуває в аварійному стані;

·                  квартира потребує ремонту;

·                  квартира ремонтується;

·                  наявність  в будинку/квартирі домашніх тварин;

·                  аморальна поведінка (хтось із батьків ходить виключно в білизні у присутності дитини);

·                  на підлозі валяються дитячі іграшки та сміття;

·                  відсутність достатньої кількості дитячих іграшок;

·                  дитина виконує домашню роботу (миє посуд, прибирає, пере);

·                  дитина знаходиться разом із матір’ю на кухні під час приготування їжі;

·                  в однокімнатній квартирі виховуються двоє різностатевих  дітей;

·                  в холодильнику  наявний не увесь асортимент необхідних продуктів.

Це далеко не повний список, але, мабуть, кожний побачив власну домівку хоча б в одному з пунктів.

В Україні відбирають дітей із сімей через невідповідні побутові умови життя замість того, щоб допомогти їх поліпшити. Власне, впровадження ЮЮ в нашій державі триває й нині, тоді, коли не існує подібного прийнятого закону. Ми проходимо своєрідний пропедевтичний етап.

Але чому ж в більшості випадків забирають дітей з цілком нормальних сімей? Відповідь досить проста! З дітьми, котрі належать до справді неблагополучних сімей треба, серйозно працювати, займатися їх розвитком, особливо психологічним. Зовсім інша справа – цілком нормальні діти. Крім того, держава не бере на себе зобов’язання утримувати цю дитину за власний кошт. Батьки зобов’язані оплачувати утримання власних дітей у прийомній сім’ї – зарубіжний досвід!

Гадаю, вас зацікавило питання стосовно того, звідки ж держава отримує таку інформацію?!

Інформацію про сім’ю отримати насправді дуже легко. Її вже збирають психологи у школах, які заохочують скарги на вчителів та батьків. Також в Україні  починають запроваджувати «паспорти школярів», де учні самостійно вказуватимуть шкідливі звички батьків та визначатимуть, до якого типу сім’ї вони відносяться: благополучної чи неблагополучної.

Але й на Землі знайшлися ті, кому доля забраних дітей була небайдужою. Таким сподвижником справедливості стала американський сенатор Ненсі Шефер, яка у 2007 році опублікувала результати власних досліджень, що коштувало їй не лише посади, а й життя! Ненсі виявила факти зв’язку діяльності «Служби захисту дітей» з нелегальною торгівлею людьми, сексуальною експлуатацією дітей та іншими злочинами. В 2010 році пані Шефер разом з чоловіком знайшли застрелену у власному будинку.  Офіційна версія – чоловік був хворий на рак, тому вони й відійшли зі світу разом, застреливши один одного. Але проведене розслідування не виявило жодних слідів ракових пухлин!

За коментарем ми звернулися до спеціаліста із соціальної роботи, педагоги та мами, Марини Олександрівни Давидюк:

«У всіх без винятку релігійних книгах, приміром у Біблії, Корані, Ведах, всюди є записана заповідь: «Шануй батька та матір твою!» Завжди, у всі історичні часи батьки стояли на щабель вище своїх дітей. Про яке рівноправ’я взагалі може йти мова? Задайте собі питання та поміркуйте, чому ж батьки не подають до суду на дітей, адже вони також можуть мати на це повне право! Діти як ніхто знають, скільки разів батьки через них переживали, часто навіть залишали життя лише з тієї причини, що дитина вчинила не подумавши, а у мами – серцевий напад! Якщо припустити що ювенальна юстиція таки матиме місце в нашому суспільстві, то давайте поглянемо на її найвразливішу сторону. Забрану від батьків дитину передають до притулку чи на виховання до іншої сім’ї, але обов’язковою умовою залишається те, що біологічні батьки повинні матеріально забезпечувати її перебування там. А що буде, якщо батьки не матимуть змоги цього зробити? Невже їх взагалі позбавлять волі? До того ж, Ювенальна юстиція стверджує про права дитини, а де ж обов’язки? Хіба може існувати громадянин країни без обов’язків, а виключно з правами? Виконання обов’язків не є безправ’ям! І про це я впевнено кажу як мама, педагог та людина!»

І пам’ятайте: «Єдине, що потрібно для тріумфу зла, це щоб хороші люди нічого не робили».