Хто не знає свого минулого - немає майбутнього.
Останні тридцять років життя радянської влади описуються
у книзі Ярослава Федорчука. Автор пережив цей період і по гарячим слідам пише
свої думки, які комбінуються з фактами та вимальовують картину тогочасного
життя.
Видання починається зі вступу відомого поета і прозаїка, лауреата
літературний премій ім.. В. Сосюри та «Благовіст», народного депутата України –
Віктора Терена, який має назву «Головний герой повісті – правда». І справді, констатуючи факт,
рецензент так пише про правду в цій книзі та закликає її прочитати «…І цією
правдою повість і світла, і, я б сказав навіть так, – художньо красива.
Прочитай, шановний читачу, цю сповідь і сам збагатишся тією правдою та її
чистотою».
Дуже символічно розпочинається і сама книга. Описуючи образ храму, автор
торкається чогось дуже близького і рідного для кожного з нас.
Головний герой твору – Олександр. Кремезний чоловік, який понад усе любить
чесних людей, які не приховують темні сторони свого внутрішнього Я. Великі
сильні руки та спокійна мова викликають довіру в його оточуючих.
Протестуючи проти
хиб і пороків партійної влади, автор зброєю правди, не втрачаючи української
душі, зсередини підриває самі устої комуністичної радянської системи. І не дарма в нашого
мудрого народу є таке прислів’я: все минеться, одна правда останеться.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.