Суди захищають людей ... від правосуддя

Сучасні та відкриті суди з on-line доступом? Ні, дякуємо

Потрапивши в український суд мимоволі складається враженнями (а в подальшому - міцно закарбовується у свідомість), що суд - це не храм правосуддя. Суд - прихисток держави, у якому ця САМА ДЕРЖАВА ЗАХИЩАЄТЬСЯ ВІД ЦЬОГО САМОГО ПРАВОСУДДЯ шляхом свторення та всебічного заохочення нестерпної забюрократизованості, яка має на меті не захист прав і свобод людини і громадянина, а відверту демонстрацію незахищеності "простого українця" на фоні великої машини "справедливості". Що це? Відсутність реформ? Можливо. Незацікавленість громадян у таких реформах? Варіант. Лякає інше. Сьогодні дуже багато молодих людей здобувають юриличну освіту. Ці молоді люди сучасні, тобто "продвинуті": "сидять" на Facebook, роблять нотатки на планшетах та поступово забувають, як відчувається на дотик клаптик (чи купа) паперів надрукованого тексту. І це нормально. Це - сучасно! Та чи захочуть ці молоді люди працювати в українських судах, де кабінети завалені старими та смердючими (буквально смердючими!) справами, через купи яких учорашні випускниці престижних юридичних вишів змушені переступати, задтраючи до гори ноги? Звісно захочуть. Бо там - гроші. Бо там - перспектива стати суддею! Сумно одне: ця талановита молодь готова поступитися своєю "моденовістю", своїм сучасним прагматизмом заради участі у Системі, де вони будуть готові ставати на захист всіх недолугих бюрократичних формальностей, боронити їх як неприступну фортецю. Тоді чи варто очікувати, що судова система України зазнає суттєвих перетворень?