Кіровоградський театр відремонтовано на совість?

Не так давно, а саме 17 жовтня цього року, відбулося урочисте відкриття реконструйованого приміщення Кіровоградського обласного академічного музично-драматичного театру імені М.Л.Кропивницького.

Не так давно, а саме 17 жовтня цього року, за участі Віце-прем’єр-міністра України – Міністра соціальної політики України Сергія Тігіпка відбулося урочисте відкриття реконструйованого приміщення Кіровоградського обласного академічного музично-драматичного театру імені М.Л.Кропивницького. Подія звичайно значна, тут і говорити нічого, проте на жаль впадають в око деякі дивні моменти, що нажаль радувати не можуть. Почнемо з початку, а точніше з моменту початку реставрації, а саме 2004 року. Дивним видається той факт, що за 6 років працівники, що були задіяні на проекті спромоглись лише вибудувати паркан навколо театру та поруйнувати декілька переборок, а роботи по ремонту та реконструкції будівлі, як такі, розпочались лише в останні 12 місяців 2011-12 року. Загальна задекларована вартість проекту склала 125,065 млн. грн., не мала сума, навіть дуже, проте чому ж досі йдуть роботи на території закладу, що будують і скільки це коштуватиме міському бюджету? Відкривши дійсно якісно відреставрований та внутрішньо оновлений (про якість зовнішнього оздоблення ще поговоримо) театр, наші кіровоградські управлінці забули про одну важливу деталь, площа театру, що збільшилась мало не в двічі має відповідно і опалюватись. Поціновувачі театрального мистецтва мабуть ще пам’ятають не надто теплі фойє та й сам зал театру до реставрації. Так от любі читачі, така ж ситуація чекає нас і до введення в дію нової котельні, про необхідність якої наші можновладці чомусь забули. На даний момент, на щастя, погода ще дозволяє вдовольнитись тими ресурсами, що надходять від труб центрального опалення, проте вже зараз вся потужність даної системи запущена на обігрів залу, в результаті за кулісами, в роздягальнях та гримерних акторів, м’яко кажучи прохолодно. Не будемо забувати, що до морозів залишилось не так багато часу, тож питання чи встигнуть з будівництвом та запуском котельні залишається відкритим.

Що ж до зовнішнього оздоблення театру та навколишньої території в мене виникають неоднозначні відчуття. З одного боку все виконано дійсно стильно та якісно, нарешті маємо театр, яким би ми пишались, повернувся, проте з іншого….. укладена бруківка, що виходила на вулицю Орджонікідзе вже просіла та постійно підремонтовується, від східців, що вели до бічного входу театру вже відвалився чималий шмат матеріалу і лиш 3 дні тому його нарешті приладнали на місце. Наголошую, не замінили, а лиш приліпили на місце де воно відкололось. Бічні колони, що підтримують зовнішні балкони, навіть на мій, непрофесійний, погляд видаються достатньо недбало складеними з двох частин з мінімальними слідами їх заштукатурювання.

Не хочеться критикувати дійсно важливий та в цілому достатньо вдалий проект, проте не можу не задати питання,- панове, а чи не варто хоч раз зробити все на совість? Для початку довести справу до кінця, а вже потім пафосно святкувати її завершення?

З сайту Кіровоградської обласної організації “Удар”