Свобода, Нація і Держава.
Роздуми, думи у понеділок... ))))
«Свобода - це не те, що вам дали. Це - те, що у вас не можна забрати».
(с) Вольтер
І дійсно, мені дещо важко уявити, що у поляка, або француза можна забрати його мову. Прийти до сейму у якості депутата і виступити недержавною мовою. Неможливо уявити собі, що французу або поляку можна нав'язати думку про те, що вони не були воюєчою стороною у Другій світовій. Що їхня незалежність - це випадковість. Скажіть "югославаським народам", що вони не воюєча сторона, або про меншовартість їхньої мови. Спробуйте це сказати чехам або словакам.
В них це забрати неможливо. Це свободні народи. Статус вільної людини, як і статус вільної Нації, не задається режимом, його треба здобувати у постійній боротьбі за свою гідність. І тільки вільний народ перетворюється на Націю.
На Заході, до речі, під терміном Nation розуміють єдність вільного народу і держави. Там Нація не розглядається окремо від держави, або держава окремо від Нації. Кажучи про Державу, розуміється і вільний народ - Нація. А кажучи про Націю, розуміється і Держава. Це одне ціле, нероздільне поняття. В цьому, я вважаю, і є сила держави в цілому і державного апарату зокрема, якщо брати типову західну модель сучасної державності. Для їхнього суспільства просто нонсенс, коли держава існує окремо від Нації, бо тоді нація - вже і не нація зовсім, а пригноблений народ, чи навіть населення. Коли Нація і Держава - це одне неподільне ціле, тоді і працює незалежний суд, невражений корупцією Уряд та інститут Президента, національний (в прямому сенсі) Парламент. Звичайно, явище корупції і державних злочинів присутнє і на Заході, але воно не має всеохоплюючого та всеосяжного масштабу. В подібних державних моделях, де Нація і є Держава, не потрібна жорстка владна вертикаль, про необхідність якої постійно кажуть в РФ, в Китаї, останнім часом - і в Україні. Сила державного апарату не в державній владній вертикалі, коли закони виконуються лише "для своїх". Сила державного апарату в єдності Держави і Нації. Не так, як у нас сьогодні, в Україні - коли народ існує сам по собі, а держава і апарат - самі по собі, взаємозв'язку ніякого. Бо саме в такій ситуації і потрібна жорстка владна вертикаль. І це не показник сили держапарату, це як раз показник слабкості.
На останок хочеться додати, що в данному випадку, єдність Нації і Держави може відбутись як в ліберальному сіспільстві, так і в націоцентричному. Різниця лише в тому, яким чином розглядається поняття самої Нації. В ліберальних суспільствах поняття Нації розглядається виключно в політичній площині, тобто формується "політична нація". Там може мати місце і мультикультуралізм, і мультиетнічні форми. Головне - це в рамках однієї Держави, однієї політичної системи. Як правило, об'єднавчим фактором завжди є спільна мова (вона традиційно залишається національною корінного населення). Але, при повній толерантності до різних культур, традицій і звичаїв, в рамках політичної нації вимагається повага до історії, не менше чим до мови корінного населення. Але, в будь-якому разі, навіть "політична нація" є одним цілим з Державою.
Існує інший підхід до поняття Нації, він притаманний країнам, що знаходяться на Схід від Рейну. Тут в основу Нації покладені принципи етнічної і культурної єдності. Це притаманно і чехам, і словакам. Сербам і хорватам. Боснійцям і албанцям. Русскім та українцям. Історично так склалось, традиційно так би мовити, що ми не здатні формувати мультикультурну поліетнічну "політичну націю", це неодмінно веде до війн, до протистояння, до руйнації державності. Теж саме пройшли народи Західної Європи, тільки значно раніше - у 17-му - першій половині 19 ст. Чим це обумовлено? Я думаю тим, що на теренах Східної Європи більшість народів почали формуватись в Нації дещо пізніше, аніж народи Західної Європи. Але перебування весь цей час в європейському лоні, дало можливість майже всім східно-європейським державам поєднати Державу і Націю в єдине ціле (на відміну, скажімо від Росії, котру татарським арканом було висмикнуто з європейського лона). Якщо про поляків ми кажемо Нація, автоматично це означає - Держава, і навпаки. Теж саме можна сказати і про Угорщину, і про Чехію, і про Хорватію або Словенію.
Ми теж мусимо стати Нацією. І хоча ми розуміємо саме поняття Нації не так, як це традиційно прийнято у Західній Європі, а так, як це притаманно східно-європейським країнам, досвід саме останніх має служити нам дороговказом - навіть, якщо Нація базується на засадах монокультурності і моноетнічності (при цьому абсолютно визнаються права нацменшин), така Нація все одно має неодмінно стати єдиним цілим із Державою. Тільки так Держава стане міцною, із міцним державним апаратом, але, при цьому, без необхідності у жорсткій вертикалі влади. І не варто тут вигадувати велосипед, бо цим шляхом пройшли майже всі європейські країни.
А нам ще потрібно пройти люстрацію, демонополізацію стратегічних галузей економіки, знищення оффшорних капіталів, енергетичної залежності від РФ, встановлення у всіх галузях життєдіяльності однієї спільної для всіх мови, усунення наслідків обрехування та викривлення національної історії.
Це "освічена диктатура"? розумійте се як хочте ))) але це мусимо зробити. Бо «Свобода - це не те, що вам дали. Це - те, що у вас не можна забрати».
(с) Вольтер
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.