Нить моей Ариадны

Поэти и писатели за решеткой

Автор цієї збірки поезій Борис Маріян –відомий у Молдові поет та публіцист, перекладач та громадський діяч, член союзу письменників Молдови та Росії. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету, проте на четвертому курсі був заарештований за антирадянську пропаганду та провів наступні п’ять років у «Дубровлазі» (Мордовська АРСР).

Ці роки стали основою багатьох його творів і справжньою школою життя. Зокрема в описуваній збірці окремий розділ присвячено віршам про роки ув’язнення та віршам лагерних поетів, з якими Борис Маріян познайомився за гратами. Автор подає також біографію своїх друзів та знайомих-поетів. З цих зарисовок читач отримує правдиву картину лагерного життя. Примітно, що багато ув’язнених були іноземцями. Вони навіть  намагались організувати школу по вивченню англійської мови, проте довго вона не протрималася. У збірці вміщені вірші, які поети присвячували Борису Маріяну. Вони сповнені щирої дружби та братньої любові, звичайно, стриманої, чоловічої. Це незаперечний доказ того, що і за гратами  люди бережуть одвічні моральні цінності, підтримують одне одного.

Збірка складається з декількох розділів, зокрема: « Из тюремной тетради», «Размышления о вечном», «Любовь и мед»,  «Стихи поэтов «Дубравлага», про який уже йшлося, «Зигзаги одной судьбы»,  в якому подано мемуари поета. У розділі «Любовь и мед»  вміщено і вірш, який дав назву цілій збірці – « Нить моей Ариадны» . Любовна лірика Бориса Маріяна точно не залишить читачів байдужими: тут і дитяча наївність, і дорослі пристрасті, і справжнє кохання, і оманлива звабливість. Поет використовує оригінальні метафори і яскраві порівняння та епітети: «марсіанські очі», «серце полетіло жар-птицею».

Розділ «Размышления о вечном» – це вірші на філософські теми, роздуми автора про життя, історію, моральні дилеми. Так вірш «Я убил человека»  описує муки совісті людини, яка не мала іншого вибору і пішла проти своїх ідеалів. А поезія «Когда и кем» виражає обурення автора всіма тими несправедливими процесами, які відбувались протягом історії людства, а особливо арештами поетів і письменників, які своєю творчістю начебто суперечили радянському режиму. Недарма він називає Союз однією великою зоною. Людей просто ізольовували від будь-якого іншого зовнішнього впливу, окрім марксистсько-ленінської ідеології.

Книга Бориса Маріяна  – це можливість заповнити білі плями в історії інакодумців у Радянському Союзі, це ще одна крихта правди, яку людина пронесла крізь пекло для наступних поколіньі в імя справедливості. І безперечно ця збірка є прикладом чуттєвої та духовно наповненої поезії, яка захопить читача з першої строфи.