Хохлам, жидам та москалям

Метушня навколо визначення МінЮсту України терміна «жид» таким, що не суперечить українському законодавству, вражає. :-)) Представники всіляких єврейських організацій моментально розлютилися: мовляв, необхідно терміново заборонити українцям використовувати слово «жид», бо це - неповага до євреїв. Нехай поляки та ніші народи залишають це слово, а от українцям необхідно заборонити. І Гадік не забарився :-)))

Кінець світу в Україні все-таки настав. Принаймні в одному місті. На одній вулиці цього міста. Ну, в одній всім нам добре відомій будівлі на цій вулиці. Ну, якщо не кінець світу, то кінець історії - так точно.

Київ, вулиця Грушевського, Верховна Рада України. Пропало світло - згасло вічне сяйво чистого розуму - в голові у депутата Колесніченка. Не смішно? А муж цей ... державний вніс законопроект, в якому пропонується заборонити в Україні використовувати слова «жид», «хохол» і «москаль». Як у тому анекдоті: "- Діду, а хто такі хохли? - Це, онучку, такі люди, шо заважають жидам, москалям і ляхам розбудовувати самостійну Українську Державу".

Очевидно, що саме хохли, москалі та жиди (про ляхів, піндосів, пшеков, бошів, жабоєдів та інших макаронників "Містер Політкоректність" чомусь не згадує) заважають нашим законодавцям розбудовувати українську державність.

Дійсно, мало їм боротьби з повзучою гомосексуалізацією країни, так подавай ще й політкоректність. Історія закінчилася: немає ні ламких «Хюндай», немає платонівського (не філософа Платона, а письменника Платонова) дядька Діми на ленінському паровозі, немає соціально-економічного колапсу, всім вчасно виплатили зарплатню та пенсії, немає політичної ізоляції, не рвуться труби на замерзаючих вулицях, немає бомжів ... У життя втілені всі самі сміливі прогнози Гегеля, Маркса, Кожева і Фукуями! Україна - країна поза історією, поза часом, поза простором. Країна перемігшого сюрреалізму.

Ось тільки залишилося перемогти залишки історичного минулого, пережитки історії, іншими словами - перемогти погані слова, які заважають звучати музиці високих сфер і безперешкодному циркулюванню екстатичної свідомості товариша Колесниченко в світовій ноосфері. Тепер слід заборонити Івана Франка і Тараса Шевченка, Василя Шкляра та інших. Обнулити більше ніж 200 судових постанов сучасного судочинства. Вилучити всі класичні твори української літератури і спалити на майдані Незале...  Площі Жовтневої революції.

Але, ось тут тільки питання є: а що нам робити з депутатом Геною Москалем? Куди заслати депутата Олега Ляшка? В резервацію? Ось так от завжди: наприймають законів, а що з живими людьми робити - незрозуміло.  :-)))))

Адже, підкидаю Колесніченкам безкоштовную ідейку: боротьба з національними прізвиськами - це позавчорашній день. Це часи Мартіна Лютера Кінга, коли історія ще відбувалася і негрів називали неграми навіть в СРСР. У передових країнах розвиненого постмодернізму вже боряться з такими пережитками патріархального історичного минулого, як слова «тато», «мама», «чоловік», «дружина» та інш. Вищий шик: замість тата-мами - «батько-1» і «батько-2», замість чоловіка-дружини - «партнер-1» і «партнер-2».

Якщо вже бути прогресивним - так треба йти до кінця. І якщо вже захотілося зробити всім приємно, так потрібно робити приємно всім, а не лише жидам, москалям і хохлам! Думаю, українські ЦВК і МЗС повинні скооперуватися і провести хоча б в тих країнах світу, де є українські посольства і консульства референдуми, на яких у тамтешніх аборигенів, тубільців та інших автохтонів розпитати, на які клички їм відгукуватися необразливо, а які викликають батхерт. На всяк випадок. Мало чи що. А то раптом поїде «папереднік» за наступними «Хюндай» в яку-небудь Корею, та й назве тамтешніх мешканців ... «собакоєдамі». З його-то блискучою вимовою! А раптом там так не прийнято? Отож-то й воно!