Що це?
Капіталізм як економічна система має свої правила. І вони діють всюди, де він є. З різницею в обмеженнях, в які його поставили. Він є окреме явище і наші національні проблеми до нього можуть тільки накладатися. Ви будете в шоці, коли подивитесь, хто є депутати місцевих рад, наприклад, на Донбасі: всі на 100% бізнесмени та кримінал, навіть з КПУ.
Ставити капіталізм в державні рамки... (Він у нас і так в "державних", тобто, кримінально-кланових рамках.) Але, державні рамки, це дещо інше. Політика має домінувати над економікою. Але це державне обмеження означає тільки обмеження антимонопольним законом і контролем за дотриманням Трудового кодексу, але закон і справедливість можуть бути і різними, і протилежними речами.
Олігархізм - це мільярди, однак та ж логіка визиску працює і на рівні кіоску.
Капіталізм в Україні часто діє поза рамками обмеження законом та правом, коли це йому треба. Силою. Таке інколи буває, коли, навіть, свої міські ради, прокуратури, міліція не дали дозволів або навпаки дали незаконні дозволи на ведення господарської діяльності.
Капіталізм хоче прибутків попри будь-які обмеження. Лібералізм це обгрунтовує не силою аргументів, а спамом виправдовуючих текстів.
Однак, що робити неорганізованим громадянам у такому випадку? Формувати свої дисципліновані масові інститути революції. Так, де застосування насилля є цілком моральним, справедливим і чесним. Колись пафосне слово "революція" втрачатиме цю рису з кожним актом силової дії.
Що робити із таким капіталізмом, коли діє організована економічна злочинність, кримінально-кланова "капіталістична" система? Адже, бажати незмірних статків - значить бути маніаком: потреби не є нескінченними.
Природньо, що хтось у цій боротьбі втратить молодість. Нехай краще буде завтра. Тренуйтеся!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.