Процес коренізації в Україні.
Незважаючи на створення СРСР,національне питання так і не вирішилося. Українці відігравали особливу роль в СРСР, вже в 1926р. з 69млн неросіян, які проживали на території Радянського Союзу, українців було 31млн. У Комуністичній партій України чисельність українців була невеликою, адже мовою володіли лише 2% складу партії, тому у центрі було вирішено виправити цю невідповідальність, залучаючи до керування справами республік, представників неросійських національностей.Таким чином, більшовики розраховували розширити соціальну базу свого режиму.В 1923р.більшовицьке керівництво поклало початок політиці"коренізації"партійних апаратів у національних республіках. Ця політика в Україні одержала назву "українізації", яка була спрямована на: збільшення представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних устанновах; розширення сфери застосування української мови в суспільстві;пробудження інтересу до національної української культури.
1 серпня 1923р. була прийнята постанова РНК УРСР "Про заходи щодо забезпечення рівноправності мов і про сприяння розвитку української мови", що стало правовою основою "україназації".Проводити лінію партії на"укранізацію" були покликані нові керівники України: Улас Чубан(голова Раднаркому УРСР), Лазар Каганович(секретар ЦК КП(б)),Олександр Шумський та Микола Скрипник(керівники наркомату освіти). З 1925р.на українську мову були переведені державна переписка та публікації.
Особливі успіхи були досягнуті в системі освіти, це було обумовлено певними причинами.По-перше, щоб служити зразком нового ладу, радянське суспільство повинне було бути освіченим. По-друге, система освіти повинна була виховати "нову,радянську людину", послідовного прихильника комуністичних ідей. Вже до кінця 20-х рр. більшість українських дітей навчалися рідною мовою, незважаючи навіть на недостачу кваліфікованих учителів та великі труднощі в забезпеченні школярів українськими підручниками.
Хоча "українізація" була офіційною політикою, вона проходила не зовсім гладко. Центральне партійне керівництво подвійно підходило до політики:офіційно воно підтримувало широке застосування української мови, але в той же час щирі прояви національних почуттів не віталися. Не дивлячись на проблеми та чисельні дискусії, у жодній з національних республік політика "коренізації" не мала таких успіхів, як в Україні. Завдяки їй українці перетворилися на повноцінну сучасну, консолідовану націю.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.