Наша власна Каліфорнія

Історія формування Криму як автономної Української республіки

У 1921 році Крим проголосили автономною республікою. У 1923 році комісія Всесоюзного Центрального Виконавчого Комітету ухвалила рішення заселити спустошені громадянськими війнами і голодом землі Криму.  Ці землі планували заселити білорусами, українцями та євреями.

У 20-ті роки на території Північного Криму, Приазов’я було створено спеціальні населені пункти  для євреїв. Ці дії були пояснені тим, що представників єврейського народу потрібно поселити у зручні по клімату місця.  Представництво американсько-єврейської компанії «Арго-Джойнт» забезпечило євреїв сучасними орними приладами. Але замість того, щоб обробляти землі, євреї наймали українців та білорусів, а самі переїжджали у міста.

Влада зрозуміла, що переселення євреїв на південь України не виправдало сподівань, тому єврейську колонізацію згорнули. 26 жовтня 1926 року Секретаріат ВЦВК СРСР визнав необхідним, через вичерпання земельного фонду в межах УРСР, виділити трудящим євреям райони в інших республіках.

Але на цьому історія колонізації євреїв у Крим не закінчується. Найцікавіше відбулося під час Другої світової війни.

Сталін мав плани, що стосувалися заселення післявоєнного Криму. Він мав назву «Кримська Каліфорнія» і був спланованим разом з американськими євреями. Це був проект створення єврейської соціалістичної республіки в Криму. Хоча американські євреї мали намір створити Кримсько-Ізраїльську республіку, куди могли переселятися євреї з усього світу, тобто, це мала бути держава, новий Ізраїль.

 Заради цього лише за одну добу майже усе кримсько-татарське населення  депортували в Узбекистан, Казахстан, Таджикістан та інші малозаселені території. Формальним приводом для цього стало звинувачення татар у співпраці з гітлерівцями піл час окупації Криму. Звинувачували як доросле працездатне населення. Так і немовлят, та недієздатних людей.

Причинами саме такого проекту стали переговори  Йосифа Сталіна з представником торговельної палати Еріком Джонсоном у 1944 році. США обіцяли виділити довгострокові кредити на відбудову зруйнованого війною господарства. США відкрили другий фронт і виявилося, що кошти могли надійти лише після закінчення війни.

Отже, грошей не було, а депортоване населення Криму потрібно було якось підтримувати. Тому 12 серпня 1944 року Державний Комітет Оборони СРСР ухвалив постанову про переселення колгоспників у райони Криму. До півострову було  переселено населення з Полісся і Росії. Люди, що жили зовсім в інших кліматичних умовах, не знали, як вирощувати, наприклад, виноград. Тому численні виноградні плантації було знищено і замінено на різну городину (картоплю, капусту).

За 9 років Крим прийшов у занепад. Побачивши усю цю ситуацію, Хрущов зрозумів, що лише українці, народ, що має землеробську ментальність, може відновити унікальну місцевість. Тому президія Верховної Ради СРСР звернулася до Президії Верховної Ради України з проектом перетворення Криму на всесоюзну здравницю. 19 лютого 1954 року було видано указ про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.