Зараз, коли годинник історії відраховує перші роки двадцять першого століття, ми все частіше й частіше подумки заглиблюємось у подій найкровопролитнішої в світовій історії війни.
Полум'я Другої світової війни,
складовою частиною якої була Велика Вітчизняна війна радянського народу проти
німецько-фашистських загарбників, яке знищило долі тисяч людей, розгорталося
протягом шістьох років.. У вир війни було втягнуто 61 державу. Битви йшли на
території 40 країн Європи, Азії та Африки, на неосяжних морських і океанських
просторах. Армії воюючих сторін нараховували понад 110 мільйонів чоловік. Війна
забрала більше 50 мільйонів життів.
Як і в роки Першої світової війни,
Україна опинилася в епіцентрі гігантської битви. Вже на світанку 22 червня 1941 р. на її землю впали перші німецькі бомби. Водночас
гітлерівські дивізії вдерлися на нашу територію, плюндруючи все на своєму
шляху. Бійці чинили героїчний опір, але перевага була на боці ворога.
Бої під Києвом,
оборона Одеси, Севастополя, стійка оборона на інших фронтах зірвали задуми
агресора швидко і безперешкодно захопити Україну. Але прорахунки й упущення
Сталіна, державного і партійного керівництва, командування Червоної армії були
такими серйозними, що їх не могли компенсувати ні героїзм військових, ні
термінові заходи, що вживалися урядом країни для її оборони. На кінець 1941 p.
загарбникам вдалося окупувати майже всю Україну, окрім Луганської та східних
районів Харківської і Сталінської областей. Після краху кримського фронту і
залишення у липні 1942 p. радянськими військами Луганської області на всій
території України встановився режим окупації у вигляді лихозвісного
"нового порядку".
Ще ніколи за всю свою історію
країна не була у такій небезпеці. Для наших народів це була війна проти
агресора, по захисту своєї Вітчизни, де вирішувалось питання життя і смерті,
тому для нас війна була справедливою, визвольною.
Але віра у світле майбутнє та відважність наших предків взяла гору над
непереборним бажанням фашистів стати всевладною країною. Незважаючи на
багаточисленні втрати, для України Друга світова війна, точніше її завершення
стало важливою датою в історії формування українських територій, адже відбулося
об’єднання всіх етнічних українських земель в єдиній державі. Слід зазначити,
що це і було первісною метою всіх національних лідерів минулого.
Друга світова війна стала однією з
найтрагічніших сторінок в історії нашої країни. Пам'ять про жертви війни, про ратний і
трудовий подвиг народу зобов'язує нинішнє покоління пройнятися усвідомленням того, що коли б не було спільної перемоги
над фашизмом, покоління, що прийшли в життя після війни, взагалі б не
народилися, і не було б не лише України як суверенної держави, а й української
нації.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.