Національна страва українців - консервовані проблеми

Політичні, соціальні, економічні, культурні, освітні, ідеологічні, психологічні, екологічні... Ми вже довго їмо ці проблеми під соусом нашого уряду і будемо їх істи доти, доки не виблюємо одного разу.

Це не заклик до революції.
На неї українці вже не спроможні.
Я просто хочу акцентувати вашу увагу, шановні співвітчизники, на тому, що саме через "соус" нашого уряду ми не помічаємо, що саме їмо. Немає такої нації в світі, що б добровільно погодилась жити з проблемами, які можна вирішити, які вже вирішувались в історії людства тисячі разів.
Чи ми є унікальною нацією? Нацією мазохістів? 
Проблеми буде подолано. Одного дня ми їх з'їмо стільки, що більше не будемо жити з дискомфортом у шлунку та болем в голові. Ми їх виблюємо та зрозуміємо нарешті, що нам подавали під соусом. Зрозуміємо, хто в усьому винний.
Урядовий маразм - назвемо це так - помре природнім шляхом. Так було завжди, і так буде в Україні. Однак скільки років має пройти, щоб настав цей чарівний час?
Те що Україна виживе - в цьому я певен. Не найважчі зараз часи для нашої держави.
Однак чи хочемо ми зараз виживати? Чи ми хочемо жити нормально?
Ми хочемо вірити, що будемо розповідати своїм онукам у майбутньому про сьогодні, як про часи несправедливості та невизначеності.
Але чи не так само думали наші предки, наші діди? Хто, як не ми, були в їхніх мріях тими самими, кому має випасти доля жити у вільній та демократичній країні?
Тому, я звертаюсь, до вас не до як представників нації, що вірять в її світле майбутнє, а як до особистостей, що живуть сьогодні, в Україні, яку ми зараз маємо.
Ви хочете світлого сьогодення чи здатні тільки мріяти про світле майбутнє?
Що ви робите, люди? Отямтесь!
Чому все в країні погіршується, а покращується лише життя політиків?
Це не капіталізм, як звикли думати ті, хто жили за часів СРСР.
Це ідіотизм. І ідіотизм саме суспільний.
В ньому винне саме суспільство.
При здоровому капіталізмі середній клас живе в нормальних нових будинках та квартирах, має на родину 2-3 автомобілі, нормальні пенсії та зарплати. А не віддає значну частину зарплати за квартиру, в якій то вода холодна, то її взагалі немає, то опалення вимкнено, то дах протікає. При здоровому капіталізмі нормальна інфраструктура: дороги, парки, сквери (не тільки у великих містах). При здоровому капіталізмі стрімко росте сектор малого та середнього бізнесу.
При здоровому капіталізмі не укладають мільярдних контрактів без тендерів із тими, з ким потрібно укласти, не збивають на дорогах людей дорогі автомобілі, з яких після ДТП зникають номери та водії, а потім міліція їх не шукає, не купують дипломів після того, як зайняли важливу посади, а уходять за власним бажанням з роботи навіть при найменшій підозрі на те, що щось в їхній кар'єрі було куплено за гроші.
Я не якийсь там комуніст-мрійник, що вважає за потрібне зрівняти всіх, забрати в багатих та віддати бідним. Я просто вказує на те, що реальність трохи не відповідає навіть базовим стандартам справедливого вільного суспільства.
Чи ви не згодні?
Так чому тоді мовчите?
Чи, може, вам подобається соус, під яким подають консервовані проблеми?