Михайло Кополовець: «Кожен віддавши гривню, може зробити велику справу».

Один із кращих гравців команди «Карпати» розповів про інше життя, яке не пов’язане з футболом. Одні це називають благодійністю, а для нього це справа честі.

Михайло Кополовець: «Кожен віддавши гривню, може зробити велику справу». Хтось грає на полі за кубок, а хтось бореться за право на життя. Часто увага, або добре слово може замінити навіть ліки, а інколи гроші й лікування за кордоном – це єдиний спосіб стати таким як усі. Радію, що у нашій державі є небайдужі. Один із кращих гравців команди «Карпати» розповів про інше життя, яке не пов’язане з футболом. Одні це називають благодійністю, а для нього це справа честі. 

Дівчинці 3 роки, і у неї церебральний параліч. Зроблена операція пройшла успішно та для повного одужання необхідна реабілітація на яку у батьків не було коштів. Футболісти зібрали необхідну суму й дівчинка поїхала до Німеччини. Сьогодні вона здорова, живе звичним життя маленької дитини.  Небайдужі люди допомогли повернути їй дитинство.                                                                                                                                                                    

Інша історія про маленького хлопчика, він інвалід. Після звернення батьків із проханням допомогти, поставити на ноги сина, клуб зібрав необхідну суму грошей. Хлопчик їздив до Італії, три тижні реабілітації кардинально змінили його життя. Після довготривалого лікування, його мама надіслала лист із словами вдячності, писала від руки, а читаючи ті рядки на очі набігали сльози. Із листом до нас надішли фотографії уже щасливого та здорового підлітка. 

Мама показала нам результат нашої допомоги. «Результат нашої допомоги – це здорові діти»

 «Коли люди пишуть листи, то говорять про свої проблеми з надією отримати допомогу, - ми не можемо бути байдужими». 

"Команда часто відвідує дитячий будинок «Джерело», дарували телевізори, комп’ютери, все те, що необхідне дітям. Діти регулярно приходять на футбол, ми постійно радуємо їх спортивними подарунками: м’ячі, шорти, кепки", - роповідає Михайло.

Новий тренер команди створив правила, якщо хтось запізнився чи порушив режим, - все штрафується із кишені футболіста. А тренер у свою чергу віддає ці гроші на доброчинність.

«Кожна людина, яка має можливість повинна допомагати іншим. Все добро повертається добром. Та благодійність не повинна бути вимушеною, людина має відчувати бажання та прагнення. Потрібно хотіти». «Увага до дітей завжди була й буде зі сторони клубу та футболістів».

Діти відчувають те добро з яким до них ти йдеш, вони люблять футбол, увагу та людей які відкриті до них.  

 «Сердечко яке робили діти ще й досі лежить на почесному місці, поряд із купками та нагородами. Глиняне червоне сердечко в знак вдячності за увагу».

Багато людей, які мають гроші «черстві». Маючи можливість допомагати, вони замикаються й живуть у своєму світі. Все залежить від людини. Варто більше про це говорити, показувати та писати. Аби люди бачили, жаліли та допомагали.                                                                                                                                                                      

 «Якщо у тебе є можливість, - ти повинен допомагати».                                                                                                        

Йдучи по вулиці, часто можна зустріти пенсіонерів, які просять гроші. Життя змушує протягнути руку. Їм дуже соромно й це помітно, але не має іншого виходу, адже хочеться їсти. Я ніколи не даю милостиню, я даю гроші, аби людина вижила та купила харчі. Я не даю гроші в баночку, я даю в руку, це велика різниця. Я просто допомагаю. Ти повинен відчувати кому ти даєш, й навіщо. 

«Кожен віддавши гривню, може зробити велику справу».