Володимир Колок: «Все залежить від держави»
24 лютого 2013, 22:07
Головний тренер «Біличанки» та збірної України — про авторитет нашої команди на міжнародній арені та перспективи розвитку цього виду спорту
— Пане Володимире, хто складає стрижень збірної?
—
Переважно гравці «Біличанки», яка останні п’ять років виграє чемпіонат.
Окрім того, до національної команди залучаю й своїх вихованок, які нині
виступають у чемпіонаті Росії. У підсумку маємо команду, об’єднану
одним стилем, філософією та духом гри на полі.
— Який рівень жіночого футзалу в Україні?
—
Однозначно сказати не можна. Та якби жіночий футзал був дуже сильним,
«Біличанка» не стала би п’ять разів поспіль чемпіоном. А з іншого боку,
якби він був слабким, то збірна України не могла би посісти п’яте місце
на чемпіонаті світу. При цьому не проводимо особливий відбір, не ведемо
спеціальну селекційну роботу, а даємо всім, хто бажає, освоювати жіночий
футзал. Хоча в нас є кілька футзалісток, яких нас попросили взяти інші
тренери після закінчення школи. Але основу ось уже впродовж двадцяти
років складають мешканки селища Коцюбинського, де населення —
п’ятнадцять тисяч. Та ще кілька дівчат із сусіднього Ірпеня.
— Які команди вам складають конкуренцію в чемпіонаті?
—
Найважче нам грати з дівчатами з Дніпропетровська та Полтави. Однак не
цураємося спарингів навіть із чоловічими командами або їздимо за кордон
на різноманітні турніри.
— Повернемося до збірної України. Які в неї плани?
—
На останній чемпіонат світу, що пройшов торік у грудні в Португалії,
нас уперше відрядила Федерація футболу України. Разом з нами поїхав і
представник федерації, заступник директора Іван Степанович Шепеленко.
Ознайомилися зі світовим футзалом, рівнем нашої команди на тлі інших
збірних. Поспілкувався з керівниками майже всіх колективів. Отримав
інформацію, скільки вкладають фінансів у футзал і команди інших країн.
Це було перше відрядження збірної за рахунок федерації на світовий
чемпіонат. Сподіваємося, що це дасть поштовх у розвитку жіночого футзалу
в Україні, адже наші дівчата лише за рахунок підготовки в клубі
спромоглися вийти на високий рівень, ставши п’ятими.
— А хто ж передовики?
— У четвірці були Бразилія, Португалія, Іспанія й Росія.
— До яких змін потрібно вдатися в нашому чемпіонаті, щоби вітчизняний футзал теж прогресував?
—
Не хотів би зачіпати політику, але все залежить від держави. Яке
ставлення її до людей, до спортсменів і взагалі до спорту, така й
віддача. Хоча наші дівчата й хлопці віддають максимум із того, що можуть
показати на ентузіазмі, за рахунок самопожертви. Ось приїхала російська
збірна, де у шести професійних клубах футзалістки отримують платню по
дві тисячі доларів. Там чудові бази, все працює на розвиток цього виду
спорту. Федерація працює на збірну. Там останні новинки в медицині та
фармакології, кращі лікарі, масажисти. А в нас все — на ентузіазмі. До
останнього чемпіонату збірна країни їздила за рахунок нашого клубу. І
навіть однострої купували коштом ФК. Потрібно докорінно змінювати
ставлення держави як до людей взагалі, так і до спорту.
— Перспектива й потенціал в збірної, взагалі у футзалу?
—
Є багато жіночих команд у країні. Але нікому вони не потрібні, тому що
немає коштів. Усюди йде скорочення. Закривають спортивні та інші
заклади. Якщо держава повернеться обличчям до спорту, все буде гаразд.
Тоді й збірна країни однозначно проб’ється на п’єдестал пошани світового
рівня.
Олександр КРУПІЦА, «Український футбол».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.