КОМЕНТАРІ СТОСОВНО ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ 2012 РОКУ

Щодо публічного представлення Мінфіном звіту про виконання Державного бюджету у 2012 році

15.03.2013 відбулось публічне представлення Першим заступником Міністра фінансів А. Мярковським звіту виконання бюджету 2012 року і хотілось би висловити власну думку щодо його виконання, але спочатку декілька слів стосовно бюджетного процесу в Україні, який, на мій погляд, поставлений з ніг на голову - Міністерство фінансів України доводить цифри доходів та видатків відповідно до політичних заяв лідерів, а далі по принципу “півень прокукурікав, а там хоча би і не світало…” (такий підхід ми отримали у спадщину від СеРеСер).

Чому я так висловився? Причина полягає в тому, що формування бюджету на нормальних підприємствах починається не з політичних заяв їх керівників, а з наявності у підприємства активів та власних коштів, виробничої програми та програми реалізації виробленої продукції, програми надання послуг тощо, а далі від обсягів реалізації та заробітної платні, в структурі ціни, плануються податки та платежі до державних цільових фондів. А у нас на нашому підприємстві під назвою “Україна”, як висловився відомий класик українського політичного жанру, “маємо те, що маємо” і виходить у разі невиконання доходів бюджету починаються митні та податкові “перфоманси”.

Однак повертаємось до звіту Мінфіну...

Я не збираюсь його критикувати, я наведу статистичні дані, а Вам, любі друзі, самім робити висновки.

Отже. Відповідно до Основних Напрямів бюджетної політики на 2012 рік, які були затверджені постановою Верховної Ради України від 13.05.2011 та які ґрунтувались на положеннях Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” та Концепції Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, було визначено основні пріоритети, виконання яких необхідно було забезпечити. До них відносились: соціально-економічний розвиток України та побудова ефективної держави; зростання рівня життя громадян та виконання заходів з подолання та запобігання бідності, соціального захисту, поліпшення якості і доступності медичної допомоги та освіти; детінізації економіки і доходів громадян; збільшення надходжень бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування без посилення фіскального навантаження та з дотриманням принципу справедливості при наданні суспільних послуг; створення сприятливих умов для бізнесу шляхом зниження адміністративних бар'єрів для його розвитку, модернізації податкової системи; модернізацію інфраструктури та базових галузей економіки, а також перехід від системи надання дотацій до системи самоокупності виробництва.

Також цим документом були визначені орієнтовні макроекономічні показники соціально-економічного розвитку України на 2012 рік, а саме: ВВП_ном - 1475,5 млрд. гривень; ВВП_реал темпи зростання - 106,5 відсотка; індекс споживчих цін 107,9 відсотка; індекс цін виробників 109,7 відсотка; рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, 7,2-7,7 відсотка.

Крім цього, звертаю увагу на деякі цікаві показники Основних Напрямів бюджетної політики на 2012 рік: утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету на 2012 рік на рівні 2,5 відсотка ВВП; фінансування дефіциту державного бюджету переважно шляхом здійснення внутрішніх запозичень; поліпшення управління державним боргом з метою подальшого скорочення його обсягу до економічно безпечного рівня (не більш як 30 відсотків ВВП); надання державних гарантій в обсязі не більш як 1 відсоток ВВП для реалізації виключно інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих, зокрема, на розвиток експортного потенціалу національної економіки; підвищення ефективності здійснення капітальних видатків та встановлення частки інвестиційних витрат зведеного бюджету на рівні не менш як 5 відсотків ВВП, а також удосконалення механізму їх розподілу і контролю за використанням.

Вищевказані показники це план, а нам необхідно розібратися з фактом і ось, що ми маємо на виході за 2012 рік про діяльність підприємства під назвою “Україна” і почнемо з ВВП.

ВВП - макроекономічний показник, що відображає ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, тобто призначених для безпосереднього вжитку, зроблених за рік у всіх галузях економіки на території України для споживання, експорту й нагромадження, поза залежністю від національної приналежності використаних факторів виробництва.

За інформацією Держкомстату за 2012 рік фактичне ВВП_ном зросло на 8,2% проти показника 2011 року і становило 1408,9 млрд. гривень, але менше на 66,6 млрд. гривень запланованого показника ВВП_ном згідно Основних Напрямів бюджетної політики на 2012 рік. Однак український урядовець та законодавець настільки спритний, що передбачив в цих Основних Напрямках таку інтересну норму – “Зазначені макропоказники будуть уточнені після надходження фактичних даних щодо підсумків економічного розвитку держави за 2010 рік та оперативних статистичних даних щодо поточного стану соціально-економічної ситуації у 2011 році та враховані при підготовці проекту державного бюджету на 2012 рік.”

Я спробував знайти ці уточнення і знайшов тільки постанову Кабінету Міністрів України від 31.08.2011, в якій за песимістичним прогнозом ВВП становить 1500 млрд. гривень. Так ось і виходить, що основний макроекономічний показник країни − ВВП_ном менше на 66,6-91,1 млрд. гривень, а це як ми розуміємо зменшення надходжень коштів до Державного бюджету України.

Головним фінансовим документом на 2012 рік передбачалось всього доходів до Державного бюджету близько 368,4 млрд. гривень, які складались із загального фонду 317,5 млрд. гривень та спеціального фонду 50,9 млрд. гривень. Однак попре фанфарному звіту Держказначейства від 25.01.2013 ми можемо констатувати, що фактичні доходи загального фонду, за даними Держкомстату, становлять 289,6 млрд. гривень, а спеціального – 56,4 млрд. гривень, таким чином, всього доходи Державного бюджету становили 346,0 млрд. гривень або менше на 22,4 млрд. гривень і маю бажання запитати де реальні показники?

Далі пропоную розглянути планові видатки Державного бюджету України, які у 2012 році становили 394,3 млрд. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 342,1 млрд. гривень та видатки спеціального фонду - 52,2 млрд. гривень. Про фактичні видатки Державного бюджету, можна сказати, уряд України майже дотримався планових показників – 395,7 млрд. гривень (збільшення видатків на 1,4 млрд. гривень). Але дефіцит зріс! І на скільки?

Пам’ятаю висловлювання великого сатирика А. Райкіна: “Пусть будет изобилие, пусть все будет, но должен быть маленький дефицит”. Так цей маленький фактичний український дефіцит Державного бюджету за 2012 рік становив 53,4 млрд. гривень, що перевищує його планові показники на 28,3 млрд. гривень і ні як не може відповідати 2,5 відсоткам ВВП, а тільки - 3,8 відсоткам (відповідно до Зведеного бюджету України за 2012 рік дефіцит становив 50,7 млрд. гривень).

Зразу маю запитання щодо покриття або фінансування “маленького дефіциту українського бюджету” або, як казав В. Висоцький: “Где деньги Зин?”. Покриття дефіциту можливо за рахунок запозичень або за рахунок роботи друкувального верстату, але такий шлях у вирішенні питань дефіциту хибний – призводить до зростання інфляції або зростання цін на товари та послуги. Тому держава як правило здійснює внутрішні або зовнішні запозичення при цьому розміщує облігації внутрішньої або зовнішньої державної позики, облігації державних іпотечних установ, векселі та облігації державних підприємств.

Тепер по суті - про Державний та гарантований державою борг України станом на 31.12.2012. Він становить 515,41 млрд. гривень при цьому Державний борг становить 399,11 млрд. гривень (від ВВП 28,3 відсотка - цей показник виконано) та гарантований державою борг – 116,29 млрд. гривень (від ВВП 8,2 відсотка) з них державний зовнішній борг (208,81 млрд. гривень) та гарантований державою зовнішній борг (100,08 млрд. гривень становить 7,1 відсотка від ВВП отже і ніяк не 1 відсоток) в цілому зовнішні запозичення становили 308,89 млрд. гривень. За 3 роки роботи нового уряду Державний борг України збільшився на 172,1 млрд. гривень (на 31.12.2009 Державний борг України становив 227,0 млрд. гривень), а Державний та гарантований державою борг збільшився на 197,5 млрд. гривень.

Мені здається, що необхідно надати деякі роз’яснення щодо державного боргу та гарантованого державою боргу.

Державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення, а гарантований державою борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених станом на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними гарантіями.

У поточному 2013 році українській економіці необхідно буде повернути 65,85 млрд. гривень державного боргу, а протягом 2014-2017 років ще додатково 250,64 млрд. гривень і тому, я не хотів би бути пророком у своїй вітчизні, не впевнений, що у нас наступають легкі часи життя, якщо економіка не буде працювати та розвиватись і при цьому не буде збільшуватись реальне ВВП, а це іспит і не хотілось щоб він ліг у цілому на плечі простих українців. Можна знайти і інший шлях – отримати кредити в інших країнах за низькими процентними ставками (якщо буде така можливість), але необхідно пам’ятати “береш чужі віддаєш свої”.

Експерти кажуть, що наша економіка експортно-орієнтовна, але і в цьому напрямку економічної діяльності не все добре.

За 2012 рік український експорт товарів та послуг становив 82,34 млрд. доларів США (46,7 відсотків ВВП - дійсно експортно-орієнтовна), імпорт − 91,36 млрд. доларів тому результат не втішний. Баланс зовнішньої торгівлі від’ємний і становить 9,03 млрд. доларів США, а це значить, що економіка України проінвестувала економіки інших країн. Такий стан торгівлі негативно впливає не тільки на платіжний баланс України, але і на економіку в цілому особливо при високій залежності національної валюти від валюти США.

До позитивного показника за минулий рік, на перший погляд, можливо віднести індекс споживчих цін, який становив 99,8 відсотка. Але цей процес називається дефляцією, тобто, процес зменшення різними заходами фінансового і економічного характеру кількості в обігу грошей, з метою підвищення їх купівельної вартості, зменшення рівня товарних цін, боротьби з бюджетним дефіцитом.

Однак при такому сценарію розвитку економіки вона може потрапити в глибоку депресію і український корабель економіки потоне…Але мені здається він вже занурився.

На мій погляд економіці необхідно розвиватися інтенсивними методами з використанням новітніх технологій, процесів, підвищувати рівень продуктивності праці, зменшувати витрати на одиницю продукції таких як енергоносії, матеріали, працю, і тоді можливо ефективно виконувати поставлені задачі. “С уваженьем... Дата. Подпись. Отвечайте нам! А то, если Вы не отзовётесь, мы напишем в “Спортлото”.