Куди ми котимося

глобалізм, капіталізм, тероризм, екстремізм і демократія

Не знаю з чого почати. Просто все за*бало. Я не великий філософ, не член-кореспондент академії наук, навіть не провінційний напищений журналюга. Я, як відомий народний герой, 25 років просидів на печі. За весь цей час я ніколи не відчував якоїсь скрути. Мені завжди всього вистачало: їжі, грошей, можливостей, випивки і курива. Як і в принципі, напевно, процентам 70 жителів України. Так-так, не треба кривити душею, як всі ми любимо: 50% українців за межею бідності, село вимирає, діти спиваються і т.п. Ми не Африка чи Азія. В нас багато, що є і всім цього вистачає. Хазяїн ніколи не буде тримати голодним хряка, якого готує на убій. Ось і ми живемо в свинарнику. Я навіть скажу більше, не тільки одні ми. Просто господарі (ну не господарі, а їх управителі) і свинарники скрізь різні. Хтось вирощує м’ясну породу і любить поганяти свою худобу, хтось, навпаки, чекає поки свині заростуть салом. В когось породи елітні, в когось – звичайні «хрюші».

Добре, це все ліричний відступ. Питання одне – куди ми прямуємо і куди вже дійшли (а може ми вже й дійшли «до ручки»)? Почнемо з основ нашого суспільства, нашої цивілізації. По-перше, це святая-святих – західна демократія. Що ж це? А нічого – просто пшик і фікція від початку до кінця. Прародич – елінська влада «народу» трималася на безправних рабах і плебеях. Сучасна американська також далеко від цього не відійшла – будувалася на «бєзвозмєздній» праці негрів на плантаціях бавовни. І тепер, вже в ХХІ сторіччі, схема та ж сама, просто масштаби інші. Сучасні раби і плебеї не просто конкретні народності чи поселення, а цілі країни, ба навіть континенти. Ми, українці (росіяни, білоруси, поляки, серби і т.д.) ніколи не станемо жити краще, допоки краще живе західна Європа (+ США, Канада). Така доля плебеїв. В той же час ми не будемо жити гірше, поки гірше живе Африка та Азія (- Японія). Така доля рабів. Це замкнуте коло, яке вже більше ніж 4000 років ніхто не може розірвати. Кожна нова потуга створювала все досконалішу і все більше завуальовану систему експлуатації. Ми живемо (поки що) в часи найдосконалішої моделі – глибоко глобалізований хижацько-споживацький капіталізм підсолоджений ефемерною ідеєю представницької псевдодемократії. Сподіваюсь це вже найвища ступінь розвитку системи. Дуже сподіваюсь. Але «загнеться» вона ще не скоро.

Можна і далі ганити Януковича, Азірова чи Ахметова, вимагати розстрілу Кравчука і Кучми за злочини проти народу, молитися на непорочну ЛедіЮ, ностальгічно згадувати життя серед братських народів на 1/6 частині суші. Не важливо, що робити – це все передбачувані альтернативи поведінки, дозволені варіанти нашого найбільшого блага – свободи совісті. Зміна наших гуаляйтерів не змінить докорінно ситуації в нашій країні. Максимально чого ми зможемо досягти (і це дуже малоймовірний ідеальний варіант): перейти від картельної латиноамериканської моделі економіки/суспільства до конвеєрно-цехової системи Нових Азіатських Драконів. І це при умові, що ми приймемо перехідний період крові, трибуналів, чисток і не піддамось зовнішньому впливу (а хто нам дозволить просто так перерізати мотузки маріонеточних кланів?).

Ми всі результат світового пороку. Ми – правнуки, внуки і діти рабів. Ми біологічне сміття системи. Останню ми навряд чи зламаємо. Все, що ми можемо – це просто поступово підштовхувати світ у прірву. Град небесний можна побудувати лише на руїнах Великої Блудниці – Вавілону. Ми повинні бути злочинцями, новими варварами, вандалами, що руйнують надбання прогресивного світу. Наше завдання – відмовитися, забути усі доступні блага цивілізації, залізти в печери первісних людей, змінити багатоповерхові коробки на саморобні мазанки. Ми повинні пити отруйну воду річок і озер, а не отруйні напої корпорацій. Ми повинні спілкуватися віч-на-віч, а не через електромагнітний ефір. Ми повинні пересуватися пішки, а не спалюючи перегнившу плоть наших предків. Ми повинні їсти те що дала нам земля в обмін на нашу працю, а не те, що знайшли в супермаркетах. Наготу ми повинні прикривати листям і шкірами, а дарами хімічної промисловості. Ми повинні собою удобрити Землю для нових паростків…

Я вірю, що варвари знову знищать Рим. І в кінці цитата:

«Всего два выхода для честных ребят

Схватить автомат и убивать всех подряд

Или покончить с собой, с собой, с собой, с собой, с собой, с собой

Если всерьёз воспринимать этот мир.»