Міліція чи “охранка”?

Якби зовнішнє спостереження за лідерами опозиційних політичнх сил було виявлено в будь-якій демократичній країні, це, немає сумніву, спричинило б скандал державного масштабу.

Така подія мала б наслідком не тільки негайну відставку керівництва правоохоронних органів, але й призвела б до кризи політичної системи в цілому.

Тому що таке стеження, поза будь-якими правовими рамками, яке помітив за собою у Чернівцях Арсеній Яценюк, і до викриття якого долучився кадровий правоохоронець, а тепер народний депутат Геннадій Москаль, є прямою ознакою спроби встановлення диктатури.

В Україні ж МВС обирає для себе вже звичний для нинішньої влади спосіб захисту — брехню. Спіймані на гарячому “тихарі” плетуть байки про те, що є працівниками “дріжжзаводу”, а проти тих, хто їх вхопив за руку, відкривається кримінальне провадження. Нонсенс!

З Геннадієм Москалем чернівецьким міліціонерам взагалі не пощастило. Мало того, що він місцевий, мало того, що він має величезний досвід роботи в системі МВС на найвищих посадах і, відповідно, власні джерела інформації, так ще й відноситься до того типу людей, про яких кажуть - “правдоруб”. І напевно оцінка Москалем діяльності нинішніх українських правоохоронців є найбільш точною — ми є свідками повної “професійної деформації”, а я б додав — професійної деградації міліції. Інакше і не може бути, адже замість забезпечення законності в країні вона повністю перейшла на обслуговування інтересів влади.

Який новий КПК? Які європейські правила і стандарти? Міліція “включається” лише якщо є на то воля політичного керівництва держави, або фінансове стимулювання під час бізнес-війн, який ведеться безліч по всій Україні. Натомість, цих кремезних відгодованих чоловіків, які ще й утримуються за гроші платників податків, ми не бачили на вулицях міст під час нещодавнього снігопаду.

Звісно, що в МВС та інших правоохоронних структурах ще збереглося багато порядних людей, але їх стає дедалі менше. Та й “генеральну лінію” визначають не вони, а керівництво, яке призначається не за професійними якостями, а за принципом особистої відданості. Звідси і така “топорна” робота, як в Чернівцях, яка ще більше дискредитує всю систему, довіра до якої і без того є вкрай низькою.

Якщо від правоохоронця вимагається служити не мундиру, а певному політику чи політичній силі, то рівень вимог до нього не може не знижуватися. Та й справжні професіонали в такому середовищі просто не “виживають”. Звідси й наочна примітивізація правоохоронних органів.

Ну навіщо, скажіть, стежити за Яценюком на автомобілях, якщо, зрештою, для цього сьогодні існує багато більш технологічних і “тонких” інструментів? Щоб організувати тиск на політика? Але якого тиску на опозицію в Україні ще не було продемонстровано? Хіба що прямо не викрадали на вулицях.

До речі, про викрадення. Жарти-жартами, але Геннадій Москаль недаремно в одному з інтерв’ю згадав про долю Георгія Гонгадзе, до вбивства якого виявилися причетними саме працівники служби зовнішнього спостереження МВС. Нагадаю також, що встановлення режиму Лукашенка теж починалося зі зникнення назавжди цілої низки опозиційних політиків та журналістів.

Можна по-різному ставитися до опозиції, але резонанс навколо цієї справи є абсолютно виправданим. Єдиною застророгою від повного “беспредела” в державі залишається

максимальна публічність та чутливість суспільства до такого роду подій.

А Геннадію Москалю хочу висловити свою повну моральну підтримку!

Дмитро Войцех