Що трапилося 4 квітня 2013 року.
Депутат від ПР Бондаренко на програмі «Шустер LIVE» заявила про те, що людей, які вийдуть сьомого квітня на акцію "Вставай Україно", потім знайдуть у морзі.
Ці слова, особисто мною, сприймаються, як черговий прояв страху влади. Разом з тим, на такі вислови не можна не зважати. Адже страх влади, за певних умов, може підштовхнути її до активних протизаконних дій відносно мирної акції. До такого потрібно бути готовим.
Не йти на акцію неможливо. Адже, якщо ми з Вами проковтнемо ще й узурпацію, що відбулася п'ятого квітня, і не згуртуємося, то надії не залишиться.
Влада тестує народ, дивиться на його реакцію.Знищили судову систему, - народ проковтнув.Поставили правоохоронців на службу криміналу, - народ проковтнув.Посадили за грати Тимошенко та Луценко, - народ проковтнув.Знищили середній клас, - народ проковтнув. Зараз знищується парламентаризм, що це значить для країни? Конституцією України передбачено наявність в країні трьох гілок влади : судова, законодавча та виконавча.
Віктор Янукович очолив виконавчу гілку влади, але не став самодержцем, оскільки був обмежений іншими гілками влади.
Потім ним та його підлеглими було знищено судову гілку влади. Це явно видно з того, що зараз суди виносять "одобрямс" будь яким діям можновладців. (яскравою ілюстрацією може служити те, що син Демішкана (друг президента) викрав людину, декілька днів мордував, потім прив'язав батарею на спину та втопив, а суд його за ці дії (вироком) залишив на свободі. ( http://www.youtube.com/watch?v=XU-Nd4MGa-k&feature=player_embedded ) Зіставте це з вироком, винесеним Юрію Луценку за влаштування святкування дня міліції, і все стане на свої місця. Судової гілки влади в Україні не існує.
Відповідно, так склалося, що парламент залишався єдиною гілкою влади яка не повністю підконтрольна президенту, а відповідно, в країні жила надія на зміни. Можна по різному відноситися до депутатів, можна підтримувати чи не підтримувати опозицію, але очевидним є те, що втративши парламентаризм - ми втратимо країну. А тому, коли ми вийдемо на вулицю 7 квітня, треба розуміти що це вже остання межа. Відступати далі нікуди.
Проковтнемо ще й це, і парламент повністю перетвориться на такий же орган "одобрямсу" яким вже стали суди, а відповідно, влада президента стане абсолютною, а тому, Конституцію України можна буде здати у музей.
Віктор Янукович отримав владу шляхом виборів, але я не вірю, що в Україні знайдеться хоча б тисяча людей, які хотіли б бачити його царем!!!
Більше того, Конституцією України, царі не передбачені, а якщо регіоналам зійдуть з рук події 5 квітня, то Янукович стане царем України, якщо і не по назві, то по суті.
Повторюся, виходити на вулиці 7 квітня необхідно, але не можна при цьому ігнорувати наміри влади, озвучені депутатом Бондаренко. Єдиний шанс унеможливити радикальні дії влади по розгону демонстрації - це масовість її проведення та мирний перебіг.
Залишилася лише доба, а тому, всі, кому не байдужа Україна, власна доля та майбутнє наших дітей, повинні зробити можливе і неможливе для того, щоб Україна повстала. Треба йти по сусідах, стукати у двері і роз'яснювати значення того, що відбулося 4 квітня 2013 року. Треба донести людям, що це вже остання межа і відступати далі нікуди. Треба виходити на вулиці не в підтримку опозиційних лідерів, а для самозахисту.
Треба донести людям, як важливо, під час проведення акції, знешкоджувати провокаторів які, намагаючись виправдати застосування владою сили, будуть намагатися перетворити мирну акцію на масові погроми, а я думаю, що влада таких підішле і не мало.
Не треба сподіватися, що акція 7 квітня принесе кардинальні зміни у країну, але я вірю, що вона стане першим актом згуртованості народу та показником того, що країна прокидається, і ми не допустимо самодержавства.
Слава Україні!!!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.