ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ ЯК ЗАСІБ ЕФЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Функціонування місцевого самоврядування передбачає наявність ефективного управлінського механізму, який можна створити шляхом децентралізації влади.

По-перше, децентралізація дозволяє налагодити дієвий механізм комунікації чиновників і громади. Важливо, щоб остання обирала власних керівників, таким чином утверджуючи реальні зв’язку між обраними посадовцями і народом. Ми говоримо про коригування спільних планів розбудови регіону, про обов’язкову і регулярну звітність керівників перед людьми, про внесення пропозицій громадою, вказування на недоліки роботи, довіру чи недовіру можновладцям, взаємну відповідальність.

По-друге, украй важливо враховувати фактор довіри, який є «наріжним каменем» процесів будь-якого врядування взагалі. У місцевому контексті це ще очевидніше. Подивіться, що відбувається сьогодні у Василькові, Києві чи Тернополі. Там не має мерів, а на управлінських посадах працюють особи призначені ззовні (центральною владою), ще й без згоди громади. Це політично делегітимізовані персоналії, які не мають мандату довіри від громади, тому ніколи не будуть сприйматися місцевим людом як «свої», навіть при наявності високих професійних чи управлінських якостей.

Іншу ситуацію маємо у містах, де високопосадовці обрані з незначними відривом, у спірних ситуаціях. До того ж, після перемоги вони вповні не спроможні налагодити діалог із народом, натомість закриваються від нього ще більше, повністю орієнтуючись на інструкції згори. Маємо показовий приклад міста Ірпеня.     

По-третє, децентралізація влади дозволяє сформувати на місцях дієву управлінську вертикаль, що здатна оперативно вирішувати чимало важливих питань. Кліматичні події цьогорічної зими і весни на Київщині однозначно підтвердили цей аргумент. Місцеві урядники чекали на прогноз погоди, потім на вказівку з центру - як до того всього готуватися, потім поставало питання фінансування і випрошування додаткових коштів, і т.д., і т.п. У підсумку - ситуація набувала стану «надзвичайна», а посадовці і їх підлеглі вже не спроможні були впоратися самотужки, просто опускали руки, очікуючи, чи прийде допомога з Києва, чи наказ з Адміністрації Президента або Кабінету Міністрів – як діяти.

Натомість, візьміть приклад Північної Європи: Фінляндія або Швеція перманентно живуть у стані екстремальних погодних умов, але громади наділені такими повноваженнями, що навіть найскладніші проблеми здатні розв’язати за кілька годин. Керівники об’єктивно бачать ситуацію зсередини і можуть чітко переорієнтувати фінанси, техніку, людські сили на той напрямок чи галузь, які потребують найбільше. Зрештою, можна звернутися до пересічних людей по допомогу – якщо меру довіряють, то його підтримають і у скруті.

У нас, на жаль, подібне вирішується організацією штабів із кабінетних чиновників, які й самі вирішити нічого не можуть, й іншим не дають. А запізнілі заклики до громадян не знаходять відгуку через елементарну недовіру до цих же діячів.

На часі переходити від політичних декларацій та глобальних псевдореформ до децентралізації місцевого врядування, аби у реальний спосіб розбудовувати ефективну європейську державу. Місцеві громади вже давно до цього готові!

Володимир Карплюк,

голова громадської організації «Нові обличчя»