ВИМАГАТИ ПРОГРАМУ АБО МОВЧАТИ!

Наскільки все у статті було правильно, відповідно до об'єктивних законів розвитку суспільства доки мова йшла про здохлого коня, настільки ж все в ній є неправильним, як тільки мова пішла про вибір нового коня. Наприклад, у статті пропонується проти добре організованої сили влади вести боротьбу "новой, народной оппозиции, без вождей, партий, без депутатов" і для краси ще й без олігархів, наче в нас не влада олігархів.

І чому, як тільки перейшли до пропозицій миттєво забули про всі власні докори  Об'єднаній Опозиції за відсутність програми розвитку країни, а відсутність такої у себе намагаються прикрити пропозиціями мавпування досвіду інших держав, навіть не зауваживши специфічність дії тих запозичень на українському ґрунті. Що саме ми повинні запозичити у Ісландії чи Італії? Зразки організації місцевого самоврядування? Можливо, але з обов'язковим врахуванням української специфіки. Чи можливо маємо побачити необхідність збереження президентства? Так, в наших умовах це буде рівнозначно продовженню на не визначений термін стагнації економіки, бо політикам ніколи за боротьбою за єдине крісло та повноваження до нього зайнятися економікою. А може нам в Італії перейняти двопалатний парламент на 1000 депутатів? Тож, як бачимо, перед внесенням пропозицій, є сенс гарненько їх обміркувати.

І чому "пришло время нового поколения", а не програми розвитку країни, виконання якої покращить життя переважної більшості її громадян? Очевидно ж, що така програма, а, отже, і її автори, не залежно від ступеню їх новизни, матимуть прихильниками більшість громадян країни. Тож, облиште морочити людям голову про необхідність змінити майже мертвого коня на ледь живого в умовах, коли об'єктивно потрібна програма розвитку країни, виконання якої покращить життя переважної більшості її громадян.

Таким чином, сьогодні в Україні вимогою до політика, державного чи громадського діяча повинно бути: "Даєш програму розвитку країни, виконання якої покращить життя переважної більшості її громадян або мовчиш"!