Власник сторінки
юрист, Національний університет ім. Т.Г.Шевченка
Непомітно для себе, ми перетворилися на країну третього світу. Не знаю, як для кого, а для мене показником цього є не тільки і не стільки напівавторитарний режим, що встановлюється в Україні
...а корупція, яка проникла в усі без виключення
сфери життя.
Історія знає приклади, коли “жорстка рука” у
владі забезпечувала країнам прорив. В
цьому плані Україна все більше і більше стає схожа не на Сигапур, який зробив
стрімкий стрибок до десятки найбільш розвинених держав світу, хоч влада там
часом не дуже рахувалася з політичними опонентами, а на країни Латинської
Америки, де неофіційні правила та поняття відіграють більшу роль ніж закони, а
всі багатства належать кільком найвпливовішим родинам.
Під час економічної нестабільності 90-х років
ми з якоюсь легкістю підхопили цей вірус хабарництва, коли, через відсутність
державного фінансуваня, а ні отримати належне лікування, а ні довчити дитину в
школі без того, щоб не “занести”, стало неможливо. Зараз, за президентства
Януковича, ця хвороба тільки посилюється.
Скажіть будь-ласка, якщо можна “купити”
народного депутата, і якщо це робить сама влада, то чому не можна “купити”
міліціонера, суддю, чиновника? Чому не можна купити посаду?Саме в нашому
випадку як ніде підійде вислів про те, що “риба гниє з голови”. Бо саме
діяльність нинішнього Уряду супроводжують гучні корупційні скандали (наприклад
“вишки” Бойка, корупція в Міністерсті охорони здоров’я), які взагалі
залишаються поза увагою правоохоронних органів. І ця система відтворюється на
місцях. Пресловута “вертикаль влади” на практиці виявилася корупційною
вертикаллю.
Моніторингові організації вже повідомили про
те, що Україна, фактично, зриває план по боротьбі з корупцією, а отже ставить
під питання і підписання угоди про зону асоціацію з ЄС. Хоч вже настільки
очевидно, що для подолання цього явища в Україні потрібні не плани, а політична
воля, бажання.
Я не вірю, що, наприклад, лише від створення
спеціалізованого правоохоронного органу з боротьби з корупцією щось принципово
зміниться, хоч, напевно такий крок потрібен. Та неможливо уявити, що нинішня
влада створить структуру, яка боротиметься з корупцією у вищих ешелонах.
На мою думку, реальна боротьба з корупцією
може початися лише за умови, якщо це стосуватиметься всіх громадян без виключення,
і без розділення на статки, класи та партійну приналежність.
І ще один крок, який обов’язково потрібен — це
реальне розділення влади в Україні. Судова гілка повинна стати незалежною. Так,
що суддя спокійно міг притягнути до відповідальності будь-кого з діючих
політиків, міністрів, президентів — тут не повинно бути різниці.
Обов’язково також потрібне декларування
чиновниками та політиками не тільки своїх прибутків, але й видатків. Теж саме
має стосуватися і їхніх близьких.
Та важливо, щоб всі ці правила почали
працювати, нехай без голосних гасел, а методично і спокійно. Та на жаль треба
визнати, що чекати доведеться принаймні до 2015 року.
Дмитро Войцех
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.