Значення Рахункової палати, або статус "напіворгану"

Депутати від фракції "Удар" відкрито заявили про недовіру до Рахункової палати та небажання розширяти її повноваження, але...

Проблематичним питанням як для політиків, так і пересічних громадян є розуміння ролі і значення Рахункової палати, як державного органу фінансового контролю із особливим статусом, який об'єктивно є поза системою державного урядового фінансового контролю. Так, депутати від фракції Удар відкрито заявили про недовіру до Рахункової палати та небажання розширяти її повноваження, які на їх думку дублюють повноваження інших контролюючих органів. Теж саме говорять і журналісти, пересічні громадяни, що свідчить про їх необізнаність із специфікою роботи даного органу.

Рахункова палата – це орган конституційної юрисдикції, яка здійснює контроль над використанням бюджетних коштів, при чому, як свідчить інформація розміщена на його офіційному веб-сайті, перевіряються в першу чергу центральні органи виконавчої влади. Натомість ці перевірки не можна назвати повноцінними та такими які відображають повну ситуацію у бюджетній сфері, якщо вони здійснюються без контролю над доходами держбюджету. Більше того, функція контролю над надходженнями до бюджету у Рахункової палати була, але після повернення у 2011 році до першої редакції Конституції цієї функції держорган було позбавлено.

Тож як можна контролювати бюджетний процес не маючи можливості слідкувати за надходженнями? Чи не створює це додаткові можливості для побудови корупційних схем митними та податковими органами, Антимонопольним комітетом, тощо? Якщо ні, то чому саме діяльність цих органів останнім часом привертає стільки уваги серед журналістів та опозиційних депутатів?

Слід зазначити, що повний фінансовий контроль над бюджетним процесом, у тому числі і у сфері надходжень до казни є нормальною практикою абсолютної більшості європейських країн. Що тут казати, навіть наш найближчий сусід Російська Федерація такий контроль має.

Не дивно, що проблема функцій та повноважень Рахункової палати схвилювала навіть європейську спільноту, яка одноголосно виступає за розширення повноважень Рахункової палати. «Парламент повинен прийняти цю норму, оскільки у нас є певні зобов'язання перед Євросоюзом. Щодо Рахункової палати – це суто гармонізація українського законодавства з вимогами ЄС. Ми особливо ніколи не страждали, що у цього органу немає цих повноважень. Але оскільки, з одного боку, закріплення за Рахунковою палатою функцій наповнення бюджету – це світова практика, а з іншого – в рамках майбутнього підписання Угоди про Асоціацію ми зобов'язані до травня виконати всі вимоги європейців, це потрібно зробити», – сказав доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков. Колишній заступник міністра економіки Володимир Рябошлик також виступив за розширення повноважень Рахункової палати. «В принципі, в рамках євроінтеграції ми повинні виконати цю вимогу ЄС, в цьому я нічого не бачу поганого. Тим більше, як я розумію, у світі поширена практика, коли Рахункова палата контролює не лише видаткову частину бюджету, а й наповнювальну», – вважає експерт. На його думку, одним з перших завдань палати має стати пошук раніше виведених олігархами з України капіталів в офшори.

Тож до повноважень Рахункової палати необхідно обов’язково включити контроль за надходженням коштів. Жодних заперечень с цього приводу бути не може, адже усі фракції у парламенті підтримують європейський вибір України, а тому слід враховувати ті правила контролю над бюджетом, які існують на європейському континенті. На жаль в суспільстві просто не розуміють, що це за орган, та для чого він існує, а це ще один показник рівня правосвідомості та розвитку громадського контролю над діяльністю держорганів. Навіть провідні експерти з фінансових питань не завжди можуть пояснити призначення такої важливої у бюджетній сфері структури, яка через поспішні зміни до законодавства отримала статус «напіворгану» вищого фінансового контролю.