Що робити з егоїстичним суспільством?
Чи існує гірший ворог для побудови ідеальних відносин у суспільстві, ніж байдужість?
Чи вчили нас у школі, що кожна ще дитина є частиною однієї сім'ї цілої країни та світу? Якщо й так, то навряд хтось пам'ятає ті уроки. Щастить, як батьки змогли просвітити свою дитину та виростити людину. Та таких щоразу меншає, якщо зважати на проблеми сучасного світу.
Але ж були часи, коли нікому не вистачало часу навчити молоде покоління: в часи постійних воєнних конфліктів. Невже й тоді квітла та множилась байдужість? Не думаю, що гірша ніж зараз. Можливо всі жахи війни впливали на дітей, котрі для виживання та не бажаючи такої ж долі своїм потомкам, зуміли привчити як їх так і себе до об'єднання.
Копнувши ще глибше, в часи племен та інших скупчень люду, виносимо урок, що байдужість веде до знищення свого оточення. Адже ж саме це розуміли ті окремі племена і заради виживання як себе так і ближнього об'єднувались для захисту від загарбників.
Зараз розвитку байдужості сприяє технологічний прогрес та так звана демократія. Подбало людство про простоту буднів, забуло про основу. Ідея "кожен сам за себе" веде до смерті всього живого.
А чи можна позбутись від цієї вади суспільства? Частково. І найкраще - з самого дитинства. Інакше врятувати людство зможе лиш чергова війна.
Та навіть в ідеальному світі остаточно викорінити байдужість не вдасться. Як і добро не існує без зла. Адже добро для одного завжди буде злом для іншого.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.