Вибори по-Луцьки

Проміжні вибори до Луцької міської ради по виборчому округу №10. Суб'єктивне бачення автора...

Цікаво для мене, як стороннього глядача, відбуваються перипетії виборчого процесу на проміжних виборах до Луцької міської ради по 10 округу. І дійсно, тут доречне це слово – «перипетія», адже інтрига яка закрутилась щодо того хто буде переможцем, може нас не полишати аж до остаточного рішення ТВК. Зазвичай на подібних виборах майже усім відомий майбутній переможець, максимум з ще одним конкурентом, а всі інші кандидати не що інше як політичний фон виборчого процесу.А тут зібралась ціла низка потенційних переможців.

Невелика явка може дати досить несподіваний результат для всіх.

Коли нинішня влада, яка на передодні 2015 року болісно ставиться до виборів усіх рівнів, надаючи перевагу за будь-яку ціну перемагати на них, хоч це можуть бути і вибори до сільської ради, висунула по округу, який вона вважає своїм, важковаговика Аркадія Яворського, який по ідеї мав би 101% на перемогу, нічого не передбачало їм ніяких сюрпризів. Електорат доволі специфічний, та й в 2010 році вони тут виграли.

Від опозиції міг би піти хтось від «УДАРу», адже ця досить рейтингова політична сила не має свого представника у міській раді. «Свобода», звісно апріорі не могла б претендувати на цей округ. Але «офіційні» опозиціонери таки показали що вони «об’єднані» (принаймні тепер і тут) і висунули кандидатом Дмитра Дубняка, що має достатній фінансовий ресурс щоб боротись за перемогу, ще й від політичної сили яка на минулих виборах тут також достатньо багато набрала.

Щодо комуністів, то криза жанру – висунення скандального Олександра Кононовича, хоча дивлячись на результати цієї політичної сили в Луцьку та на відсутність будь-якого кадрового потенціалу у них був вибір без вибору. Думаю тут сумнівна перемога такого специфічного кандидата, навіть дивлячись на особливість округу. Хоча партія зайвий раз прорекламується за «чужі» кошти. Сам кандидат добре виконує роль між «двох вогнів», маючи можливість отримувати бонуси від різних кандидатів.

«Раз в рік і Палиця стріляє». Підтвердити або спростувати цю українську приказку може юрист відомого Благодійного фонду Ігор Поліщук. Звісно достатній фінансовий ресурс, а також підтримка свого керівництва забезпечує пану Ігорю достатньо серйозну заявку на перемогу. Однак, слід зауважити, що на відміну від парламентських виборів кандидат не має адміністративної підтримки, відсутній контроль над ДВК та й досить сильні конкуренти. Бренд партії, що висунула кандидата абсолютно ні нащо не впливає. Тому важко розраховувати на повторення виборчих успіхів свого керівництва.

Досить великою несподіванкою для мене стала участь у цих виборах Василя Токарського. Думаю також несподіваним цей крок став і для влади, яка тепер точно зрозуміла, що на цих виборах легкої прогулянки не буде. Знаючи особисто цього кандидата можу лише запевнити, що він буде боротись лише за перемогу. Звісно часу мало, конкуренти серйозні, але є достатній фінансовий та людський ресурс, а також достатньо знайомий округ для кандидата, свого часу він тут жив.    

Всіх інших кандидатів я майже не знаю та й не думаю, що у них є якісь реальні шанси поборотись за перемогу.

Хоч мені як політологу цікаво спостерігати за цими виборами, я не можу бути об’єктивним. Я не живу на цьому окрузі, також не працюю в жодному штабі, лише як сторонній спостерігач консультую своїх знайомих та друзів, що живуть і голосуватимуть на цьому окрузі. Звісно бажаю перемогу Василю Васильовичу, але не з точки зору що всі кандидати погані я їх не знаю і не даватиму оцінок, просто знаю саме цю людину особисто і вважаю, що він був би достойним депутатом.

Головне для всіх кандидатів щоб вибори пройшли чесно і без серйозних порушень. Хто б не переміг на цих виборах але уже можна констатувати факт, що вага цього мандату значно переважить свій "номінал". Можливо це майбутній майданчик для виборів міського голови?...