Депутат від "УДАРу" проти священика. За 10 соток. Блокбастер.

Останній місяць на сторінках Вінницьких ЗМІ («33 канал», «Реал»,«RIA») та у Інтернеті (сайти «Вінницькі новини», «Незалежне бюро новин», «Тарасова правда») з’явився ряд викривальних...

Останній місяць на сторінках Вінницьких ЗМІ («33 канал», «Реал»,«RIA») та у Інтернеті (сайти «Вінницькі новини», «Незалежне бюро новин», «Тарасова правда») з’явився ряд викривальних публікацій стосовно настоятеля храму Стрітення Господнього УПЦ м.Вінниці протоієрея Сергія Виговського.

Достатньо ознайомитись із заголовками статей(«Піп-дебошир Виговський знову розбушувався», «За що священик Виговський судиться з рідною сестрою?», «Винницкие священники заколачивают миллионы, налоги не платят. Аминь!»,«Як піп Виговський вдову образив») та коментарями на них у Інтернеті, щоб сформувати собі образ брутального людожера, відомого дебошира, безпринципного і жадібного глитая, який нещадно вирубує ліс, краде землю, не платить податки , забруднює річки і озера + огромні викиди у атмосферу, використовує рабську працю, б’є свою рідну сестру і возить до себе проституток... Може ще щось забув, покопайтесь у багні коментарях самі.

Гадаю, багатьом у нашому місті вже відомо, що ініціаторами цих «викривань» сталидепутат ВР України від партії «Удар» Ткачук Геннадій Віталійович та голова Вінницької обласної організації партії «Удар» депутат Вінницької міської ради Ткачук Ігор Віталійович, сусіди С. Виговського по вул. Івана Богуна. Саме тут, на Пятничанах і криється не існуюча таємниця конфлікту, що виник між братами депутатами та священиком.

Якщо уважно прочитати статі «Конфлікт у Вінниці» (Сайт «Вінницькі новини») , «Конфлікт між батюшкою і депутатами Ткачуками» та «Конфлікт брати Ткачуки – батюшка продовжується…», розміщені у газеті «33 канал», № 30 і 33 відповідно, стане зрозумілим, що каталізатором конфлікту стала ліквідація С.Виговським стихійного звалища, упорядкування на його місці зони відпочинку та перевезення нібито нічийних бетонних плит (їх власником виявився І.Ткачук, який звернувся до міліції із зверненням про крадіжку будівельних матеріалів).

Як наслідок – І.Ткачук заявив про самовільне захоплення двох земельних ділянок (0,20 га) С.Виговським. Останній же стверджує, що земельна ділянка в 0,10 га, виділена йому на законних підставах, хоча й межує із парканом садиби Ткачуків.

Так невже у цих 10 злополучних сотках і криється причина інформаційної війни, невже через них заможні особи, що відносяться до нашої регіональної еліти, дали старт інформаційній війні?

Давайте спробуємо разом проаналізувати, хто насправді є автором інтернетівських публікацій.

Стаття «Піп-дебошир Виговський знову розбушувався» вперше з’явилася в Інтернеті 9 серпня о 4.17 ранку. Матеріал був розміщений на сайті «Незалежне бюро новин» у блозі Лесі Степанової (постійна адреса: http://nbnews.com.ua/ru/blogs/96230/myblog).

Перший запис у блозі, датований 1 серпня 2013 року, називається «Як вінницький депутат Заболотний «допоміг» землякам більше платити за автомобіль». Другий запис, датований 7 серпня 2013 року, стосується Сергія Кудлаєнка: «Геть з опозиції на вибори самовисуванцем». Наступні два записи присвячені о. Сергію Виговському. Вони датовані 9 серпня 2013 року. Обидві публікації абсолютно ідентичні, але в блозі є аж два посилання на них з різницею у одну хвилину: 4.16 та 4.17. Видно журналістка так хвилювалася, що продублювала власний матеріал.

Через кілька хвилин матеріал з’являється на сайті «20 хвилин», як анонімний лист від читача газети. (http://20minut.ua/Novyny-Vinnytsi/Vid-Chytachiv/pip-deboshir-vigovskij-znovu-rozbushuvavsya-10288765.html).Цікаво, що перший коментар на цю статтю підписаний все тією ж Олесею Степановою. Він був написаний у 4.29.

Приблизно в цей же час обидві статті починають розповсюджувати через Фейсбук. Робить це Юлія Волощук. Саме вона розміщує два посилання на своїй сторінці. Перед тим як поділитися статтею про С. Виговського, Ю.Волощук розміщує посилання на статтю Г.Ткачука «Як уряд Азарова доводить країну до банкрутства». Цікаво, що ця стаття розміщена на вже відомому сайті «Бюро незалежних новин» (http://nbnews.com.ua/ru/blogs/96184/myblog/).

Наступна після «попа-дебошира» стаття, яку розповсюджує через фейсбук Ю.Волощук, називається «Чому нардеп Ткачук хоче, щоб в Жмеринці був мер, а нардеп Жеребнюк – ні?». Цікаво, що ця стаття розміщена на сайті «20 хвилин» як лист від анонімного читача. Нічого не нагадує?

На сторінці Ю.Волощук можна знайти багато матеріалів, присвячених братам Ткачукам та Людмилі Станіславенко (дружині Ігоря Ткачука, яка очолює жіночий УДАР Вінниччини). Сім’я Ткачуків є друзями Волощук у фейсбуці. Крім того, такий собі Сашко Волощук засвітився як коментатор статті про «Попа-дебошира» під № 2.

Попри всі зусилля зберегти своє інкогніто авторам анонімки на С.Виговського не вдалось. У фейсбуці пост Ю.Волощук сподобався шістьом користувачам. Свої «лайки» поставили 1 – Юлія Волощук, 2 – жіночий Удар Вінниччини, 3 – Сергій Волощук, 4 – Олександр Шавлюк, 5 – Роман Фотуйма, 6 – Олена Калинська.

Більше бажаючих поливати священика багном не знайшлося. Та й на «20 хвилинах» обговорення в коментарях, розпочате самим автором та зацікавленими особами, йшло мляво. Саме тому вірна Ткачукам Ю.Волощук,отримавши на горіхи від своїх роботодавців, ще раз розмістила посилання на згадану статтю на своїй сторінці. Це сталося 12 серпня.

Тут вже не втрималися самі брати Ткачуки. Ігор і Геннадій поставили під постом свої «лайки» поряд з Юлією і Сергієм Волощуками та вже відомою Оленою Калинською.

Трохи пізніше, в коментарях на «Попа-дебошира» Олесю Степанову (Юлію Волощук) упізнали як … «Інгочку». А вже 14 серпня в газеті «RIA» (№ 33) з’являється стаття«Винницкие священники заколачивают миллионы, налоги не платят. Аминь!», продубльована наступного дня на сайті «20 хвилин». Авторами газетної публікації не посоромились назватися Артем та Інга Фляжнікови.

Відтепер весь пасьянс склався до останньої карти. Артем Фляжніков, журналіст газети«RIA» (і сайту «20 хвилин» за сумісництвом). Керівник Ткачуківського проекту «ІLikeNews» – нового «порталу новин, аналітики та журналістських розслідувань Вінниці та Вінницької області, який круто заявив про себе з першого дня».

А. Фляжніков позиціонує себе як «відомий журналіст-розслідувач і PR-спеціаліст», хоча серед журналістів Вінниччини його дотепно характеризують «божевільним без довідки» – через прикрий випадок оголеного дефіле в приміщенні Вінницької ОДА. Він доволі амбіційна, безпринципна і жадібна «акула пера». Вочевидь саме такі якості сьогодні вважаються ознакою журналістської професійності, що тягне за собою відповідну витребуваність на ринку медійних послуг, в нашому випадку – братами Ткачуками.

Саме за їх замовленням у 2009 році А.Фляжніков писав памфлети проти Вінницького міського голови В. Гройсмана а у 2012 році включав свої «багномети» проти О.Домбровського і Г.Заболотного. Говорять, що розцінки за таку«джинсу» у Ткачуків складали від $ 300 до $ 600. Як для Вінниці – не малі кошти.

Що ж, тепер зрозуміло, що Олеся-Юлія-Інга якщо і не одна особа, то все одно – працюють (швидше за все все-таки працює) через А.Фляжнікова на Ткачуків. А всі публікації в Інтернеті і коментарі до них стосовно С. Виговського проплачені Ткачуками з метою надання тиску на священика, спонукання його до відмови від приватизованої земельної ділянки на користь Ткачуків.

І на останок.Ми вже звикли називати політиком людину нечесну, корисну, яка високими словами прикриває свої нечисті інтереси. На жаль, нас вже більше не дивує те, що непересічні особистості, які за висловом відомого кіногероя «должны сидеть в тюрьме», насправді «повинні сидіти у Верховній Раді», використовуючи для цього брутальні методи безпринципних журналістів.