Власник сторінки
президент Українського Центру суспільного розвитку, кандидат політичних наук
Київ – величезне місто, в якому важко задовольнити потреби абсолютно усіх мешканців, але щоб вирішити проблеми столиці, треба спочатку про них дізнатися. Як? Просто запитати людей.
На замовлення
фонду «Київська ініціатива» відома компанія GfK Ukraine провела дослідження про
найбільші проблеми мешканців міст-мільйонників. Звісно, й у столиці. Досить
очікувано, відповіді киян розподілилися за такими пріоритетами: стан
автомобільних доріг - 32,8%, санітарний
стан вулиць (бруд і сміття) - 14,7%, паркування автомобілів на тротуарах і
газонах - 13,5% і стан тротуарів - 9,9 %. Решта пунктів набрали до 5% голосів
опитаних. На останньому місці – зовнішня реклама (0,5% занепокоєних цією
проблемою).
Втім, це далеко
не єдиний спосіб перевірити та дізнатися, що найбільше непокоїть киян. Робимо
це і за дзвінками до міської служби 1551.
Очевидно, сюди звертаються ті, хто не просто хоче назвати проблему, але й оперативно
вирішити її. Це більш активні громадяни, ніж звичайні учасники опитувань. Тому
і статистика тут трошки інакша, ніж у соціологів. Наприклад, розташування
сміттєвих контейнерів опинилося на останньому місці серед проблем благоустрою,
асфальтування прибудинкових територій – на третьому, ремонт доріг – на шостому
з десяти позицій, а на першому – численні проблеми ЖКГ.
Порядок денний
для влади має формуватися у тому числі такими аналітичними даними. Потреби
громадськості і мають визначати роботу чиновників. Саме в цьому важливу роль
відіграє Громадська рада при міській адміністрації. До повноважень цього органу
належить здійснення громадського контролю: проведення громадських (у тому числі
антикорупційних) експертиз проектів Розпоряджень Голови КМДА, організація
публічних обговорень роботи чиновників, контроль за виконанням рішень влади.
Свою роботу Громадська рада при КМДА націлила на пошук шляхів вирішення тих
проблем, які найбільше турбують киян.
Наприклад, у
травні цього року Київрада ухвалила «Програму розвитку єдиного паркувального простору
в м. Києві до 2015 року», причому не обговоривши її попередньо з киянами! Програма
дозволяє паркувати автомобілі на тротуарній частині. Наші колеги з Комітету Громадської
ради з питань транспорту визнали його нереалістичним. Оскільки чиновники посилалися
на чинне законодавство, ми надіслали листа Голові Верховної Ради України з
проханням пришвидшити процес ухвалення Законопроекту №2499:
«Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо правил паркування транспортних засобів та
встановлення відповідальності за порушення правил паркування транспортних
засобів» з урахуванням зауважень і пропозицій киян. За оцінками фахівців,
при ефективному адмініструванні Київ може щороку збільшувати доходи до міського
бюджету на 120-150 млн.грн., які в подальшому можуть бути спрямовані на
розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури. Про ці питання на початку жовтня
на своєму засіданні Громадська рада
заслухає заступника Голови КМДА Михайла Костюка та директора
Департаменту транспортної інфраструктури Євгена Водовозова. Крім того, чиновники розкажуть про
План дій щодо вирішення тих транспортних
проблем, з якими кияни найчастіше звертаються на службу 1551: збільшення
інтервалу руху та відновлення маршрутів громадського транспорту, поводження
водіїв громадського транспорту та новація – єдиний квиток на громадській
транспорт.
Справедливе нарікання викликають і тарифи на
послуги ЖКГ, які постійно зростають. Зараз Громадська рада аналізує
використання коштів 5-ма ЖЕКами міста, на роботу яких найбільше скаржаться
кияни. В останню декаду жовтня буде
проведено окреме засідання з цієї теми, і кияни зможуть почути позицію міських
чиновників, які відповідають за цей напрям, у тому числі про результати
громадської експертизи, про відсутність гарячої води (майже 45 тисяч дзвінків
за 9 місяців цього року), роботу ліфтів та відсутність холодної води.
Потребують контролю громадськості не лише бюджети
ЖЕКів, але і в цілому бюджет міста. Нецільове використання коштів місцевого
бюджету хвилює 15,3 % киян. Високий рівень корупції у відносинах між
підприємцями міста та місцевими органами влади - 14,1% відповідей. Очевидно, потрібно активізувати такі
інструменти, як громадська експертиза проектів розпоряджень Голови КМДА та антикорупційна
експертиз
а нормативно-правових
актів та їхніх
проектів
. 10-го жовтня за ініціативи Громадської ради
відбудеться круглий стіл щодо
необхідності зробити відкритим Єдиний реєстр осіб, що вчинили корупційні дії.
Екологічна свідомість у нашому суспільстві ще досі залишається низькою, але
це не зменшує тієї шкоди, яку може приносити споживання неякісної питної води. Громадська
рада при КМДА зробила інформаційний запит про всі бювети у м. Києві, зокрема, і
про таблички, які мають інформувати про якість води та дату останнього
дослідження. Зараз готується пропозиція до міської влади про встановлення сучасних
читабельних табличок на всіх бюветах з інформацією про склад води. Крім того,
буквально днями, за ініціативи та за участю членів Громадської ради виїзна
лабораторія буде брати забори води із бюветів у різних районах міста. Кияни хочуть
наочно перевірити, як це робиться, і як оприлюднюються результати. На останній
четвер жовтня у Громадської ради заплановано обговорення проекту екологічної політики м. Києва на період до 2025
року.
Міську владу буде
представляти Департамент
міського благоустрою
.
Хотілося би увести у Києві практику обов’язкового
звітування структурних підрозділів міської адміністрації перед жителями міста –
як це робиться, наприклад, у Львові. Для цього зараз Громадська рада працює над
відповідним проектом розпорядження Голови КМДА. Якщо Олександр Попов підтримає
громадськість Києва, то такі звіти будуть проходити на початку 2014 року у
формі відкритих громадських слухань, де кияни можуть почути, на які потреби
були потрачені кошти платників податків кожним департаментом міської
адміністрації.
Це і дасть можливість жителям міста отримати
реальну інформацію, як працює міська влада, і куди направляються бюджетні
кошти.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.