Іноді врятувати людину від "несправедливості" та "випадковості" Бог може лише скориставшись кондомом.
Страшно
померти від раку легень, коли куриш, але
страшніше – коли ні. Страшно загинути від рук кіллера, але страшніше від рук
маніяка. Безглуздя травмує людську психіку і ми воліємо відшукати пояснення.
Бодай, якусь логіку у калейдоскопі життя
і смерті. Чому, коли загін піднімається в атаку одні гинуть, а інші виживають?
Чому на протипіхотну міну наступив саме він, а не хтось інший? Чому саме вона
опинилася у тому клятому літаку?
За
великим рахунком, є лише дві можливі відповіді. Перший варіант у
найзагальнішому вигляді можна сформулювати наступним чином: наша доля – це лише
збіг обставин, ланцюг випадковостей, нічим некерована гра стихії, вир життя, що
не розрізняє добра і зла, не знає справедливості, не має ані мети, ані
запланованого маршруту. Під таким кутом зору людина – це лише піщинка в океані
Всесвіту і цінність її життя не більша за цінність піщинки з узбережжя Тихого
океану.
Прихильники
іншого підходу сповідують діаметрально протилежні погляди. Вони переконані, що
все у Всесвіті відбувається згідно з визначеним планом, у якому передбачені
такі категорії як добро та зло, справедливість та несправедливість. Не
виключено, що у такого плану є навіть автор – архітектор матриці. Отже,
прибічники цього підходу вважають, що потік життя тече штучно проритим кимсь
річищем.
Хто
правий у цій суперечці, передбачити неможливо, принаймні до Страшного суду, але
достеменно відомо, що більш-менш цілісні світоглядні системи створені
представниками переважно другого підходу. Наріжною рисою цих систем є віра у
справедливість, а відповідно й у відплату.
Винні
мусять бути покарані, праведні заслуговують на винагороду. Причому ця формула
може, всупереч законам логіки, використовуватися й у зворотному напрямку: я
хаваю ікру ложками, це мені винагорода, відповідно я – праведний. Він хворий і
бідній, він покараний, а отже – винний. Все справедливо! Такий собі зворотній
бік протестантської етики…
За
допомогою цих понять, насправді, значно легше притлумити біль від соціальних
виразок та пояснити, чому дехто народився сином президента і швидко багатіє і
розкошує навіть в умовах кризи та тотального зубожіння у країні, а когось у
пологовому будинку лишила неповнолітня мати… Хтось жере чорну ікру ложками, а
хтось – продає нирку, щоб прогодувати своїх дітей. Все справедливо – перші
правильно жили й тепер насолоджуються відплатою-винагородою. Для них – все справедливо – all inclusive.
Але
часом стаються речі цілком несправедливі.
Наприклад, коли обдовбаного коксом мажора розмазує разом із
шльондрами у Феррарі по дорозі, світ, який ще вчора видавався напрочуд
справедливо влаштованим, раптом стає жахливо несправедливим. Газети напишуть,
що пішов з життя чудовий сім‘янин, прекрасний батько, відданий товариш по
партії, міцний господарник та і загалом Український народ зазнав невиправної
втрати. Попи, з побудованої "світоччю і опорою православ‘я" церкви,
приїдуть на чорних мерсах з блатними
номерами і, відслуживши паніхіду, запевнять присутніх – "пішов до Царства
Небесного". На поминках у шикарному ресторані друзі з наколками та
брегетами на зап‘ястях будуть переконувати один одного, що бог забирає першими
найкращих.
Може так і є. Може богові насправді дуже потрібні рекетири,
хабарники, ґвалтівники, вбивці, корупціонери та їхні вінценосні чада. Мабуть
так і є, бо не варто забувати, першим до раю увійшов розбійник, розіп‘ятий
поруч з Христом. Тож нічого дивного. Зрештою, хіба можна уявити собі Рай, де
вуха праведників не тішила б музика? Ні, звісно, музика там мусить бути. Ну а
хто замовляє музику ми знаємо…
Але,
попри це, беручи до увагу логіку прихильників теорії "відплати – винагороди"
та дивлячись на те, що дехто накоїв у теперішньому житті, страшно подумати що
чекає на них у наступному.
Але я про інше. На жаль, люди так і не
навчилися відрізняти випадкове від закономірного – випадковий незахищений секс
від "випадкового" зараження ВІЛ – і тому часто використовують метафізичні
пояснення там, де вони не потрібні.
Метафізика потрібна тоді, коли когось збивають автівкою у
підземному переході. Коли малолітній мажорчик втрачає голову, влетівши під фуру
на Одеській трасі, метафізика не потрібна, що б там не казала його "побожна"
греко-католицька мати.
Не
спокушайте, Господа Бога свого, користуйтеся кондомами та не переходьте дорогу
на червоне світло. Закони фізики діють
на всіх однаково.
Амінь.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.