або обміняю на почуття гордості за країну
Я вже рік працюю
в журналістиці, півтора роки веду блог і в мене ще немає за це жодної медалі. Є якісь там грамоти,
одна з них за стрільбу, дві за фестивалі, є абсолютно не пов’язана з роботою подяка,
одна погроза вивезти в ліс і все. Більше ніяких нагород. А хочеться медаль.
Красиву і блискучу медаль на всю грудну клітку і бажано без закрутки на спині.
Нещодавно в
одному з чисельних районів нашої Кіровоградщини роздавали нагороди освітянам.
Найбільш заслужені працівники цієї галузі в районі отримали медалі-відзнаки, за
що з їхніх зарплат вирахували по сто гривень. Така собі плата за власне
вшанування.
Найцікавіше, що описаний випадок не поодинокий. Чи не на кожну
річницю виводу військ з Афганістану, наприклад, в тому ж таки районі
воїнам-інтернаціоналістам пропонують пам’ятні медалі. Останнього разу така
«шана» від держави обійшлася бажаючим в сімдесят п’ять гривень. Бажаючих було
небагато – воїнам честь дорожче.
Промишляють
медалями навіть ті, хто, здавалося б, краще за інших мав розуміти, що все суще
тлінне – наші церковники. Зокрема в мережі інтернет з’явилася низка публікацій
про те, яким способом священнослужителі деяких конфесій залучають мирську
допомогу – тому чи тому успішному бізнесменові приходить лист/представник
церковників з повідомленням, про те, що керівництво церкви бажає нагородити
його за довговічну підтримку, щедрість та справжнє сподвижництво в цьому
буремному світі, повному спокус.
Зокрема, одну з підприємців міста Дрогобич,
запрошуючи на вшанування її дійсно досить значних здобутків у бізнесі, повідомили про наступне: «В зв’язку з тим, що
захід відбуватиметься під час Великих Православних свят, у Вас є унікальна
можливість бути представленим до нагородження однією з високих нагород УПЦ, а
саме Орденом Христа Спасителя, Орденом Миколи Чудотворця, Орденом
Рівноапостольного князя Володимира (три ступені) або іншими нагородами УПЦ».
При цьому, «подання та відзначення керівника однією з високих нагород
Української Православної Церкви» мало обійтися громадянці у разі згоди в 28
тисяч 800 гривень.
Така ж сама пропозиція кілька років тому надійшла і кіровоградському підприємцеві, якого теж вирішили нагородити за активну благодійну діяльність (треба сказати, було за що). От тільки навіть нагородження благодійника мало б коштувати йому чимало. Як результат - зіпсовані нерви і втрата віри в людство..)
Значно дешевше бажаючим може обійтися орден... Сталіна. Їх роздають наліво і направо громадські організації Хоча, наприклад, прихильники "Свободи" його отримати не зможуть, адже нагороджуються ним "граждане Советского Союза, проявившие героизм в борьбе с антинародным режимом, а также граждане, внесшие вклад в восстановление единого советского пространства, построение социализма, в восстановление промышленного потенциала, сельского хозяйства, в укреплении обороноспособности и безопасности страны, в развитие науки и культуры, в укрепление дружбы между народами". Роздавали їх в Росії до 2002 року, а в Україні інколи й досі дають.
Можна, до речі, і медаль Сталіна отримати. За просто так. Звісно, ніяких додаткових дивідендів, окрім підвищення самооцінки у власника цяцьки не передбачається.
Одне з авторитетних інформаційних
агентств ще на початку року оприлюднило інформацію, що звання «Заслуженого»
можна купити в керівництва держави за «символічні» двадцять тисяч доларів. Крім того, навіть народні депутати інколи
підтверджують, що можна стати навіть «Героєм України», сплативши відповідну
суму.
Преса активно тиражувала перемовини двох нардепів попереднього скликання,
один з яких заявив, що його знайомий сплатив за найвищу нагороду держави 5
мільйонів доларів, а другий назвав того знайомого «дурним хлопом», бо коштує це
всього-на-всього 250 тисяч умовних одиниць. Зараз, за чутками, такса піднялася
до $ 300-400 тисяч.
При таких розцінках говорити про
якісь там сто гривень з зарплати освітянам мого улюбленого району області якось
уже й не з руки – ну взяли той взяли, чесне слово. Безкоштовно тільки сир в
мишоловках роздають. Тим паче, роздавали в районі всього лише якісь там
«відзнаки» районного та обласного керівництва.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.