Відкриття без відкриття

Відкритий губернатором Ніколаєнком перинатальний центр 3 місяці тому досі не працює

Нещодавно до редакції «Нової» зателефонували жителі Новомиргородщини, Кіровоградська область, які поскаржилися, що  нове і надсучасне пологове відділення, урочисто відкрите трохи менше трьох місяців тому губернатором, досі не працює. Народжують же в районі там, де і раніше. Разом з колегами із «Першої електронної газети», ми вирушили до Новомиргорода, щоб дізнатися, чи дійсно це так, тим паче фото з урочистого відкриття відділення, зроблене автором цих рядків, прикрашало першу сторінку нашого серпневого номеру.

У сучасного російського фантаста Дмитра Глуховського є повість «Кінець дороги». У ньому двоє сибіряків, яким вдалося вижити після масивної ядерної війни, що практично знищила Росію, ідуть новенькою і вцілілою федеральною трасою до Москви. У них горить надія, що Москва ще стоїть, що там збереглись осередки культури і науки, завдяки яким цивілізую можна буде відродити. У пам’яті ще жевріють згадки про грандіозне відкриття магістралі з купою чиновників і преси, про пафосні заголовки місцевих газет, де говорилося, що траса поєднала практично усю країну. Подорожніх не дивує навіть величезна кількість покинутих авто на трасі. У результаті ж, пробираючись через покинутий транспорт, мандрівники приходять до величезної стіни з лісу. Дорогу не збудували. Відзвітували, але не зробили. Надію на цивілізацію втрачено.

Ситуація, описана в повісті, характерна не тільки для фантастки. Скрізь і завжди у нас спочатку звітують, а потім роблять. Чи то пак доробляють. І, хоча ситуація в Новомиргороді не така плачевна як у творі Глуховського, варто задуматися. Відкриття відремонтованого пологового відділення відбулося 30 липня цього року. Стрічку перерізали багато впливових в регіоні персон, серед яких – губернатор Кіровоградщини, народний депутат, директор ВКФ «Велта» та інші. Їх водили коридорами – світлими, чистими коридорами – та обіцяли, що вже найближчим часом тут будуть народжувати діток не тільки жителі Новомиргородського, а й прилеглих до нього районів. В палатах стояли телевізори, скрізь – квіти. Від усіх присутніх, хоч трохи причетних до дійсно знакової у житті району події, чулося одне: перинатальний центр  запрацює як тільки туди завезуть необхідне обладнання, а це – справа кількох тижнів. У деяких повідомленнях ЗМІ та на кількох владних ресурсах взагалі не згадувалися якісь терміни – мовляв, відкрили і все уже працює. Десь загубилися і обіцянки нового обладнання (злі язики говорили, що виділять аж триста тисяч). Все працює. Бажаєте – народжуйте.

Ситуація, яку ми побачили минулої п’ятниці на місці подій, аж ніяк не відповідає райдужним обіцянкам чиновників. На дверях пологового відділення (воно ж – перинатальний центр) красується знаковий папірець «Входу немає». В середині – пусті стіни, голі коридори. З моменту відкриття тут мало що змінилося – кудись зникли телевізори, а натомість з’явилися нещодавно пофарбовані явно не нові шафи та стелажі. В одній із палат для пацієнток заховано два холодильники, подаровані головою ОДА Андрієм Ніколаєнком. На жаль, ми не змогли поспілкуватися з головним лікарем Новомиргородського районного територіального медичного об’єднання (робочий день, все-таки). На запитання журналістів відповідала старша медична сестра Новомиргородського РТМО Тетяна Лахіна. Вона запевнила, що до початку роботи відділення лишилося зовсім трішки – треба лише дочекатися дозволу від санепідемстанції. До того ж, після офіційного відкриття будівельники ще ліквідовували дрібні технічні недоліки будівництва.

Ліквідація «дрібних технічних недоліків» зайняла близько трьох місяців.  Важко собі уявити, що було б, якби виявилися «значні технічні недоліки». Готуючи матеріал, ми також знайшли цікаву інформацію: «У результаті візиту голова ОДА прийняв рішення про те, що перинатальне відділення у Новомиргороді має відкритися до Дня захисту дітей – 1 червня». Як кажуть в таких випадках, без коментарів.

Хто винен, що сучасна медустанова не працює? Лікарі? Навряд чи. Вони самі з нетерпінням чекають на покращення умов праці. Вина тут покладається на «авось» чиновників, будівельників та соціально відповідального бізнесу, на бажання засвітитися як «ударник праці», коли таким не є.   

Уже традиційним для місцевої влади стало урочисте запалювання факела в щойно газифікованому селі від газового балону, закопаного за бордюром. Недобра традиція звітувати про те, що не зроблено, просто таки захоплює дрібні чиновницькі уми – їм би зрозуміти, що погоня на зразок «п’ятирічка за три роки» лишилися в минулому. Ніхто вас не розстріляє і не зашле до Сибіру, дорогі чиновники, якщо ви не відкриєте якийсь об’єкт вчасно, але відкриєте його дійсно готовим до роботи. Досить відкривати фонтани, які працюють від розетки, відділення, у яких не можна народжувати, досить пишатися алеями закоханих, явно орієнтованими на розумово відсталих. Досить звітувати і робити «для галочки». Ваші нащадки не оцінять «галочку». І поки ці слова будуть летіти в пустоту, ми з вами продовжимо жити в «Країні дурнів».