Державна мова як елемент інформаційної війни проти України

Державна мова повинна бути одна і на сьогодні, мова - це елемент інформаційної війни агресора проти України.

Державна мова - це основа нашого майбуття, конституційного ладу та порозуміння між різними національними, етнічними, соціальними групами. Тому дуже важливо категорично не підтримувати жодних ініціатив, спрямованих на звуження сфери використання української чи відтермінування імплементації норм мовного закону.

Необхідно дбати про те, щоб української ставало більше в інформаційному просторі, в органах державної влади, в освіті та сфері охорони здоров’я - в усіх сферах суспільного життя.

В Україні державна мова – це насамперед категорія політична та ідеологічна. Про мовні реалії в Україні сьогодні можна судити з виступів на радіо і телебаченні, з газетних і журнальних публікацій, де питомі українські лексеми день за днем, місяць за місяцем, рік за роком опиняються поза мовним законом, а позанормативні русизми в суспільно-політичній лексиці, у побуті, на жаль, вже стали нормою.

Нині, перед мовознавцями стоїть доволі складна проблема очищення української мови від засилля русизмів. Одначе критичні статті, дискусії, дебати, численні праці фахівців з питань культури і стилістики мови щодо загрозливого поширення в Україні „суржику“, так і залишаться добрим побажанням, якщо держава не застосує належним чином свої конституційні можливості для захисту державного статусу української мови, припинення брутального зросійщення своїх громадян, не вживе нагальних заходів для ефективного захисту національного інформаційного простору.