ДЛЯ ЧОГО "ЖУРНАЛІСТАМ" ТРАВМАТИ

В наш час досить актуальним є питання: навіщо комусь називатися журналістом, якщо він не журналіст?

На переконання багатьох людей, посвідчення журналіста – це як посвідчення бухгалтера чи посвідчення оператора Нової пошти. Тобто так, посвідчує конкретний статус, конкретну професію, але навіщо таке посвідчення мати стороннім особам?

Однак в Україні існує цілий бізнес із торгівлі посвідченнями журналіста. Ось як зазначено на одному з сайтів, чому саме ви маєте сплатити 2500 гривень за "корочку" (цитата наводиться мовою оригіналу, одразу попереджаємо – зазначений перелік відповідає чинному законодавству лише частково):

"Действующее законодательство Украины дает право журналистам:

📷 Открыто осуществлять аудио/видеозапись, используя любые виды техники, не запрещенные действующим законодательством. 

📂 На свободный доступ к статистическим данным, архивам, библиотечным и музейным фондам, ограничение этого доступа может быть обусловлено только спецификой ценностей и особыми условиями их сохранности, которые определяются действующим законодательством Украины.

🌪 По предъявлению редакционного удостоверения находиться в районе стихийного бедствия, катастроф, в местах аварий, массовых беспорядков, на митингах и демонстрациях, на территориях, где объявлено чрезвычайное положение.

🏦 Посещать государственные органы, органы местного самоуправления, а также предприятия, учреждения, организации и быть принятым их должностными лицами.

🕍 Посещать бесплатно большинство выставок, музеев, презентаций.

☑️ Журналисты в Украине относятся к одной из категорий граждан, кому дано право на оформление разрешения на травматическое opужиe.

👨‍✈️ Препятствование законной деятельности журналиста приравнивается к преступлению против сотрудника правоохранительных органов и влечет за собой уголовную ответственность, предусмотренную ст. 171, 345-1, 347-1 и 349-1 Уголовного кодекса Украины".

Тож проблема так званих фейкових журналістів дійсно існує – коли особа, яка не веде журналістської діяльності, тобто не здійснює збирання, оброблення і поширення інформації в інтересах аудиторії на невизначене коло осіб, тим не менш має посвідчення журналіста і намагається використати цей статус не для інформаційної діяльності, а заради інших інтересів. 

Одним з таких інтересів є отримання дозволу на травматичну зброю, або, якщо називати це правильно, на "пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії". Журналісти є однією з категорій громадян, які мають право на отримання таких пристроїв. Щоправда, таке право журналістів утаємничено: його зазначено в наказі Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року N 379 дск (для службового користування). 

Фейкові журналісти руйнують професію журналіста і вбивають довіру та повагу до його діяльності. Їхня кількість мала б зменшуватись, адже журналіст і зброя — абсолютно несумісні. Важко уявити, щоб журналіст при перешкоджанні його діяльності почав відстрілюватися. Це нонсенс. Як тільки журналіст бере до рук зброю, він моментально втрачає статус журналіста.

Сьогодні ж, в Україні травматичну зброю мають право носити депутати, правохоронці, судді, держслужбовці, журналісти та всі, у кого є "зайві" від 2000 – 5000 грн.

Відповідальність шахраїв передбачена в ст. 358 Кримінального кодексу: "Підроблення  посвідчення або іншого офіційного документа, який  видається чи посвідчується підприємством…". Ці дії караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років".

Пунктом четвертим тієї ж статті передбачена відповідальність і для тих, хто використовує підроблені посвідчення.