У сучасну епоху глобальної інформатизації цікавим є те, що більшість вирішує, на більшість опираються, але чи більшість правильно обирає та розставляє пріоритети, і що тоді має робити так звана меншість, як задовільнити їх?
Ніколи
не подобалися заклики чи фрази на кшталт “будь
як хтось, роби так як хтось, орієнтуйся на того- то, так роблять/живуть усі/більшість, так вирішила більшість“.
Чи то світський, чи духовний, чи моральний аспекти життя - всюди присутній голос більшості, яка ухвалює рішення, виносить вердикт суспільно політичній поведінці людей. Незгідних чи інакодумців одразу записують в неправильних чи нерозумних, а то й ворогів. Масовість споживання породила культ бездумності, дезорієнтованості й розчарування.
Сьогодні у кожного з нас у загальному доступі є абсолютно все, що потрібно для повноцінного функціонування, але чи приносить це задоволення чи створює ілюзію щастя. Нав'язлива всюдисуща реклама, що переконує в необхідності придбання того чи іншого продукту, перетворює нас на споживацький електорат, який прагне "хліба й видовищ".
І нам їх дають, а ми слухняно споживаємо! Грамотно спланована кампанія витісняє здоровий глузд і пильність.
Ще одним із фактів спотворення істин може послужити становище церкви. У Стародавньому Римі, Греції й навіть у часи Київської Русі піком популярності були релігійні вчення. З часом релігія відійшла на другий план, як така, що нецікава - багато молоді вважає себе атеїстами, зате активно споживає соціальні пропозиції, намагаючись не відставати від інших.
Те ж саме можна спостерігати і в інших сферах життя: від політики і до науки. Хто запропонує краще шоу, того й більшість.
А що ж далі? Куди?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.