Як не з’їхати з глузду в сучасному світі?

Медіадієта, інформаційний детокс та інформаційна булімія

Інформація – це їжа для розуму, яку потрібно вибирати так само ретельно, як і продукти. Адже наш мозок запам'ятовує все, з чим доводиться мати справу. Новини, заголовки, картинки – все це накопичується у нашому мозку та призводить до інформаційного перенасичення, нервової напруги та хронічного стресу.

Не можете собі уявити навіть один день без смартфону? Нервуєте, коли не можете перевірити Facebook або Instagram і подивитися, що робили ваші друзі? У вас ознаки інформаційної залежності. І ця проблема є майже у кожного в сучасному світі.

Але не хвилюйтеся, ми знаємо, як вам допомогти.

Завдяки інтернету ми звикли поглинати так багато інформації, що вже навіть не можемо її перетравити. І це можна назвати інформаційною булімією. Ми споживаємо набагато інформації більше, ніж нам потрібно та наш мозок здатен перетравити.

Так як же нам залишатись вмотивованими та бути в тренді, при цьому не заробивши інформаційної булімії та не забруднюючи свій мозок? Навіщо потрібні інформаційний детокс і медіадієта?

Якщо ви частіше ніж разу на годину оновлюєте стрічку новин, перевіряєте пошту, або гортаєте Інстаграм – ви стимулюєте вироблення дофаміну та підкріплюєте свою залежність від нової інформації. Якість споживаної інформації стає менш важливою, мозок прагне тільки збільшити її кількість.

Навіщо кожному потрібні інформаційний детокс і медіадієта?

1.     Занадто великий потік інформації відволікає увагу від важливих речей. Коли ми клікаємо на нові й нові заголовки, оновляємо стрічку та реагуємо на кожне повідомлення – нам набагато важче зосередитися на роботі, на родині або на відпочинку. Нам здається, що чогось не вистачає, що ми пропускаємо щось дійсно цікаве.

2.     Медіа спонукають створення стресу. Нас бомбардують інформацією скрізь: з газет, інформаційних бюлетенів, новинних стрічок. Небезпека полягає в тому, що ми вважаємо за необхідне прочитати всю цю інформацію.

3.     Новини сприяють негативному сприйняттю світу. ЗМІ сповнені негативних новин. Чи потрібно нам заповнювати дні цими неприємними думками і образами?

4.     Ми не можемо бути повністю присутні “тут і зараз”. Озирніться навкруги – куди б ви не пішли, ви побачите одну й ту саму картину: люди дивляться у смартфони або розмовляють по ним. Розмова або текст – не має значення. Вони однаково відокремлені від реальності навколо них.

5.     Психологічні дослідження показують, що мозок схильний до того, щоб стежити за негативною інформацією. Коли медіа-контент змушує нас сердитися, лякатися або сумувати, ми орієнтуємося на тривожну історію. Так ми намагаємось переконатися, що знаємо, як захистити себе. Тривога посилюється засобами масової інформації та змушує нас відчувати себе безпорадними і відчувати безнадійність.

Деякі люди намагаються повністю уникати новин або соціальних мереж, в той час, як інші намагаються стежити за кожною зміною в світі, оновлюючи новини кожні 15 хвилин. І жоден з варіантів не вирішує проблему, адже невігластво не завжди блаженне, а надлишок інформації, особливо з одного джерела, може спотворити наш світогляд.

Як же знати, що відбувається в світі, не завалюючи себе непотрібною інформацією?

12 правил інформаційного детоксу та усвідомленого споживання

1. Стежте за тим, що споживаєте. Почніть з аналізу інформації. Протягом одного тижня складайте список всіх телешоу, фільмів, оновлень для соціальних мереж, подкастів, аудіокниг, новинних сайтів та іншого.

Якщо ви виявите, що перегляд певних медіа пов'язаний з гнівом, ймовірно, вам потрібно переглянути джерела новин. Краще знайти більш нейтральну подачу.

2. Виключайте непотрібне. Оцініть контент, який ви споживали цього тижня. Виділіть речі, які можна повністю видалити з вашого медіапростору: телешоу, які ви пасивно дивитесь, поки займаєтеся справами по дому, блоги, які ви читаєте за звичкою і насправді давно ними не насолоджуєтесь. Це допомагає виділити простір для отримання більш цінної інформації.

3. Вимкніть шум. Деяка інформація, яку ми споживаємо на автопілоті, просто додає шуму в наше життя. Наприклад, гортаючи Інстаграм на роботі або слухаючи нудний подкаст радіо в машині, ми просто заповнюємо час без будь-якої користі.

4. Розгляньте свій стиль навчання. Є три основні способи, якими ми вчимося: візуально, усно та кінестетично. Знання того, як ви вчитеся найкраще, допоможе вам приймати більш обґрунтовані рішення про те, як саме споживати інформацію. Комусь замість читання знадобляться аудіокниги, а комусь буде простіше вчитися, дивлячись лекції на TED.

5. Подумайте, звідки виходить більше за все непродуктивної інформації. Це може виявитися Фейсбук, Інстаграм або Ютуб канал.

6. Контролюйте кількість інформації, яку ви споживаєте з кожного медіаканалу. Проаналізуйте список всіх підписок, спільнот і поштових розсилок. Відпишіться від «поглиначів часу». Спробуйте заходити на розважальні ресурси усього пару разів на день. Перший час робіть це за таймером, аби не засидітись більше, ніж планували.

7. Вимкніть телефон на вихідні. Так у вас з'являється вакуум, який необхідно чимось заповнити. Потрібно буде заздалегідь продумати, чим зайнятися. Сучасні гаджети знімають з нашого мозку функцію планування. А відключення телефону дає можливість планувати свої дії та дозволяє відчути, що ви самі керуєте своїм життям.

8. Виділіть годину без новин. Щодня. На годину в день відмовтеся від будь-якої вхідної інформації: перегляду пошти, месенджерів, соціальних мереж, новин. Так вам буде легше помічати саме те, що потрібно.

9. Не хапайте телефон в руки одразу ж після пробудження. Після сну наша свідомість не готова одразу сприймати інформацію. Але як часто, ледь відкривши очі, ми тут же починаємо гортати стрічку в Інстаграм, читати новини, відповідати на повідомлення і включатися в роботу, навіть не прокинувшись. Ми навіть вважаємо, що саме це допомагає нам прокинутись

Але насправді краще першу годину після пробудження присвятити ранковим ритуалам та налаштуватися на майбутній день. Зробіть зарядку, пограйтеся з домашнім улюбленцем, помедитуйте, прийміть душ, спробуйте фрірайтинг (коли ви просто записуєте все, що вам спадає на думку, без оцінки та редагування, це допомагає звільнити місце в голові та знайти неординарні рішення та ідеї).

10. Не користуйтесь гаджетами за обіднім столом та при особистих зустрічах. Відповісти на терміновий дзвінок – це одне. Але вести листування і читати стрічку Твіттера – занадто. Ми перетворили телефон у головний об'єкт своєї уваги, але важливіше бути тут і зараз. Є така гра: хто першим із друзів за столом потягнеться за телефоном – той платить за вечерю. Можете взяти її за мотивацію.

11. За годину до сну відключайте всі гаджети. Коли ми готуємося до сну, не має бути ніяких джерел роздратування. Дивитися соцмережі та занурюватися в новини, перебуваючи в ліжку – дуже погана ідея.

12. Інфочистка. Проведіть генеральне прибирання у гаджетах. Видаліть непотрібні телефонні контакти, почистіть папки з фотографіями, підписки та розсилки.

Але якщо ви вже занадто переситилися інформацією і відчуваєте, що детоксу буде замало – вам потрібна сувора медіадіета.

1. Вимикайте телефон, коли ви повертаєтеся додому з роботи.

2. Не користуйтесь телефоном на шляху до роботи і з роботи. Краще слухайте музику або просто свої думки, та спостерігайте за тим, що відбувається навколо.

3. Не відкривайте Facebook, Instagram і Twitter протягом одного тижня. Якщо ж ваша робота пов’язана з соцмережами, відкривайте їх лише тоді, коли потрібно зробити певну публікацію, та визначте певний час для відповіді на коментарі та повідомлення.

4. Відключіть усі повідомлення по електронній пошті або будь-які інші повідомлення в соціальних мережах.

5. Також можна на тиждень заборонити собі читати газети, журнали, новинні сайти, слухати радіо та дивитись телевізор. Також на тиждень.

Матеріал підготовлений в рамках арт-проекту ARTEFACT, основною задачею є підвищення рівня медіаграмотності суспільства. Залишайтеся з нами – та вчіться захищатися від нових інформаційних небезпек!

ARTEFACT – арт-проект за участю міжнародних та українських митців, що єднає медіа, digital та арт. Проект присвячений актуальній проблемі маніпулювання інформацією, фейкових новин, пост-правди та має за мету звернути увагу суспільства на необхідність свідомого споживання та поширення інформації, та підвищити медіаграмотність суспільства. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду та за сприяння Державного агентства України з управління зоною відчуження.