Інформаційна гігієна та критичне мислення

Інформаційна гігієна та критичне мислення Як досягти гармонії у споживанні інформації?

В інтернеті стираються кордони між розвагою і роботою. Споживання неймовірної кількості інформації перетворюється на виснажливу роботу для мозку. Щодня ми споживаємо 34 Гб медійного контенту, щогодини, якщо не частіше, перевіряємо, що нового опублікували друзі.

 

До цього додається емоційна залежність від лайків. А алгоритми соцмереж показують нам здебільшого лише той контент, на який відреагувало більше людей – як правило, це публікації, що викликають емоції: сенсації, трендові новини, скандали, коментарі публічних людей.

(Спойлер: багато такого контенту є фейковим та створеним спеціально для маніпулювання нашою думкою.)

 

96% людей оцінюють новини лише по заголовках. А фейкові новини поширюються у 6 разів швидше за справжні.

 

У таких умовах вижити, лишитися при розумі, дізнатися правду та бути впевненим, що твоя думка – насправді твоя, допоможе інформаційна гігієна та критичне мислення.

 

Інформаційна гігієна

 

Ми миємо руки перед їжею, щоби не заразитися, та їмо здорову їжу в розумній кількості, щоб добре почуватися. Так само ми маємо фільтрувати інформацію – щоб не загрузнути в інформаційному смітті. Так само, як ми дбаємо про фізичне здоров'я – ми маємо захищати свій мозок від надлишку інформації, особливо неякісної та непотрібної нам.

 

Але іноді ми їмо не для того, щоби насититися, а для того, щоб компенсувати свою тривогу та заглушити проблеми. З інформацією так само – ми можемо годинами сидіти в мережі, перебираючи тони непотрібної інформації: статті, пости, твітти, незліченні чати. Ці інформаційні «калорії» призводять до інформаційного «переїдання», аж ніяк не сприяючи психологічному здоров'ю.

 

Метою інформаційної гігієни є зниження негативного впливу інформації на наше психічне, фізичне і соціальне благополуччя.

 

 

 

5 основних правил інформаційної гігієни

 

1. Уникайте повторюваної інформації.

Це один з найстаріших механізмів маніпулювання думкою суспільства. Часте повторення інформації записує її у нашу підсвідомість та змушує повірити в неї. Якщо в публікації одна й та ж думка повторюється багато разів різними словами – варто насторожитись!

 

2. Знижуйте інформаційне навантаження.

Контролюйте кількість та якість інформації, яку ви споживаєте. Старайтеся дізнаватись лише необхідне та корисне для вас, але повноцінно.

Не читайте все, що репостять у соцмережах ваші друзі.

Читайте не лише заголовки. Заголовки мають коротко переповідати суть новини, але насправді часто не відповідають змісту публікації.

Влаштовуйте собі інтернет-детокс. Спробуйте проводити годину на день або день на тиждень без соцмереж та новин. Результати можуть вас вразити! Будьте обережні – може виявитись, що в вас дуже багато цікавих думок та ідей :)

 

3. Вивчайте різні точки зору на одну проблему.

Не довіряйте першій новині та першій думці. Краще – знайдіть не менше ніж 3 (бажано авторитетних) джерела інформації, написані різними людьми.

 

4. Насторожуйтесь, коли починаються емоції.

Звертайте особливу увагу, коли починається загострення уваги на поодиноких випадках замість масового огляду явища. Особливо, коли воно шокуюче. Насторожуйтесь, коли бачите емоційні висновки та особисті думки авторів новин.

 

5. Шукайте, кому вигідно, щоб ви дізнались новину та повірили в неї.

Чого хочуть домогтися певними повідомленнями та закликами? Хто виграє, якщо ви будете робити так, як пропонують або натякають?

 

Як розпізнати фейкові новини?

 

Важливою частиною інформаційної гігієни є вміння розпізнавати фейки.

А отже, щоб не стати жертвою пропаганди та провокації, перевіряйте новини як справжній професіонал! (Насправді, це не дуже складно.)

 

Facebook та авторитетне німецьке видання Deutsche Welle, яке бореться з фейками, дали 7 слушних порад.

1. Будьте уважні до заголовків. Фейкові новини часто мають яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо заголовок здається вам неймовірним, то, швидше за все, так воно і є.

 

2. Придивіться до адреси URL. Обов'язково перевірте назву ЗМІ: для розкрутки фейків часто створюють копії відомих сторінок або сайтів. Від оригіналів вони можуть відрізнятися парою літер у веб-адресі або доменом – такі деталі легко не помітити.

 

3. Перевіряйте джерела. Переконайтеся, що новину розмістило видання, якому ви довіряєте. Якщо матеріал написаний невідомою організацією, почитайте про неї.

Звісно, довіряти новині можна більше, якщо її опублікували одразу декілька великих ЗМІ. Але навіть у відомих виданнях іноді з'являється неточна інформація або невірне трактування подій. Перевірте, кого цитують автори повідомлення. У хорошому журналістському матеріалі має бути як мінімум два джерела: інформаційні агентства та свідки подій.

 

4. Слідкуйте за помилками. Багато фейкових сайтів допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.

 

5. Уважно придивіться до фото та відео контенту. Фейкові новини містять підроблені фотографії та відео. Іноді фото можуть бути справжніми, але вирваними з контексту – неактуальні, зроблені в іншому місті, тощо. Визначити це можна, знайшовши оригінал фото.

 

6. Звертайте увагу на дати – дату публікації і ті дати, про які йдеться в новині. Багато фейкових новин не мають дати публікації і пишуть про події, яких ніколи не відбувалося.

 

7. А, може, це жарт? Зверніть увагу на тон написання матеріалу, можливо – це лише гумор. В епоху Twitter кожен може стати комедіантом або вважати себе таким. І це призводить до плутанини. Якщо історія здається дуже дивною, щоб бути правдою, переконайтеся, чи не сатира це.

Також перевірте, чи новина не написана на одному з сайтів на кшталт theonoin.com або uareview.com, які спеціалізуються лише на фейкових новинах. Ці видання не приховують того, що публікують лише фейки, але опис багато хто не читає.

 

 

 

 

 

Критичне мислення

 

Читаючи новини, ми часто зустрічаємося з твердженнями, з якими «щось не так». Зрозуміти, що саме з ними не так, обґрунтувати свою критику і висунути власні аргументи допоможуть навички критичного мислення.

 

Критичне мислення є однією з базових навчальних дисциплін у вищій освіті провідних країн. Студентів навчають уважно читати тексти, проявляти сумніви, знаходити слабкі місця в чужих і власних аргументах, працювати з визначеннями, чітко й обґрунтовано висловлювати думки. Вкрай важливим в такому навчанні є вміння ставити правильні запитання.

 

Є два основні способи мислення. Можна, як губка, вбирати всю навколишню інформацію. Цей шлях є досить простим, але необхідним для кожного: тільки отримавши достатню кількість фактів, можна зробити світ навколо себе осмисленим. Але цьому способу бракує критичної дистанційованості: ви залишаєтеся в межах заданих вихідних рамок, замість того щоб розширити їх.

 

Інший спосіб мислення – критичний – схожий на просіювання піску в пошуках золота. Він вимагає активної взаємодії зі знанням, яке ви вбираєте. Самостійне мислення без цього механізму було б неможливим, всі ваші думки визначалися б тим, що останнє ви почули або прочитали. Людина, що володіє мистецтвом критичного мислення, розуміє, що аргументи потрібні не для того, щоб їх запам'ятати, а для того, щоб оцінити їхню силу.

 

Справжня та несправжня критика

 

Ставитися до інформації критично – значить розділяти те, в чому нас хочу запевнити, і те, яким шляхом це роблять. Чи можна зробити інший висновок з наданої інформації? Чого в матеріалі більше – перевірених фактів чи власних суджень автора?

 

Але відкидати чуже умовивід просто тому, що він нам не подобається – не означає ставитися до нього критично. Це означає просто не зрозуміти його суті.

 

Міф про правильні відповіді

 

Це ще одна помилка, яка часто лежить в основі наших хибних умовиводів.

На багато питань дійсно існує єдина точна відповідь. Наприклад, немає потреби дискутувати про те, що Земля кругла. Але більшість питань вимагають роздумів. Тому недостатньо просто навести довідки в авторитетному джерелі: потрібно оцінити, наскільки переконливо обґрунтовуються наведені дані.

 

Як же правильно читати згідно критичному мисленню? 7 базових елементів тексту

 

Будь-який серйозний текст повинен містити базові елементи, без яких автор ризикує не донести свій меседж. Хоча короткі новини та пости часто обходяться й без них.

 

1. Мета

Будь-який текст пишеться з певною метою. До кого звертається автор, в чому він намагається переконати аудиторію?

 

2. Проблема

Це запитання, на які автор має намір відповісти. Потрібно відокремлювати ті питання, які мають чітке рішення, від тих, які необхідно розглядати з різних точок зору.

 

3. Допущення

Це ті передумови, які автор приймає як самі собою зрозумілі. Коли ми щось читаємо, необхідно замислюватись над тим, в чому полягають ці припущення і наскільки вони справедливі.

 

4. Точка зору

Ми дивимось на речі з обмеженої власної точки зору. Досягнення абсолютної об'єктивності неможливо. Тому що всі ми люди зі своїми особливостями. Та тому, що будь-яку річ можна осмислювати з різних сторін.

 

5. Дані

Будь-яке твердження має підкріплюватися релевантними даними, що мають відношення до теми. Наприклад, говорячи про шкоду ГМО, необхідно посилатися на наукові дослідження, а не на думки знайомих.

 

6. Висновки та інтерпретації

Це ті способи, якими ви витягаєте з даних сенс. Зверніть увагу, що часто є інший спосіб осмислити ту ж саму інформацію. Якщо це так, то даних, можливо, просто недостатньо для того, щоб зробити осмислений висновок. У цьому випадку краще сказати про це прямо, ніж висувати необґрунтовані припущення.

 

7. Наслідки

Що буде, якщо ми приймемо основні положення і висновки автора всерйоз? Які позитивні та негативні наслідки з них випливають? Часто можна побачити, що на перший погляд розумні аргументи викликають суперечливі або безглузді наслідки – саме на цьому будується риторичний прийом «доведення до абсурду».

 

Звісно, що це лише основи, а вчитись критичному мисленню треба окремо. Ви можете зробити це на одному з безкоштовних курсів на платформі Prometheus. Наприклад, Критичне мислення для освітян (курс підходить для будь-кого) або Наука повсякденного мислення.

 

Будьте пильні! Навіть перевірені джерела можуть помилятися. Ставтеся критично до того, що читаєте!

 

Діліться з обережністю та лише достовірною інформацією – особливо, якщо вас читає велика кількість людей!

 

Матеріали підготовлені в рамках арт-проекту ARTEFACT, основною задачею якого є підвищення рівня медіаграмотності суспільства. Залишайтеся з нами – та вчіться захищатися від нових інформаційних небезпек!

 

ARTEFACT – арт-проект за участю міжнародних та українських митців, що єднає медіа, digital та арт. Проект присвячений актуальній проблемі маніпулювання інформацією, фейкових новин, пост-правди та має за мету звернути увагу суспільства на необхідність свідомого споживання та поширення інформації, та підвищити медіаграмотність суспільства. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду та за сприяння Державного агентства України з управління зоною відчуження.