Вдягнутий у довжелезну шубу та теплу шапку, з хитруватим та добрим поглядом, з розкішною білою бородою, з морозильним посохом та у супроводі чарівної- Снігуроньки. Так щороку на Новорічне свято до українців приходить дід-Мороз рекордсмен, Михайло Безпалько.
Дід-Мороз рекордсмен
Анфіса Букреєва
Фото- з архіву Михайла Безпалько
Вдягнутий у довжелезну шубу та теплу шапку, з хитруватим
та добрим поглядом, з розкішною білою бородою, з морозильним посохом та у
супроводі чарівної- Снігуроньки. Так щороку на Новорічне свято до українців приходить
дід-Мороз рекордсмен, Михайло Безпалько.
Нині на рахунку
цього талановитого актора Тернопільського драмтеатру ім. Т. Шевченка вже понад
пів тисячі зіграних ролей у образі діда Мороза, Морозенка, Морозко. Останні ж
25 років пан Михайло ще й вдягає ризу Святого Миколая. Та все ж ближче митцю
саме Дід Мороз.
Михайло Безпалько
вважає, що цей казковий герой має древні слов’янські корені, от і яскравий та
змістовний образ Діда Мороза - здатен полонити серця не тільки дітей, а й
дорослих.
Напередодні Нового
Року мені пощастило поспілкуватися з унікальним Тернопільським Дідом Морозом
Підзаг Дідуган
на 500 -т
-Михайло Антонович, за найбільшу кількість зіграних ролей
в образі діда Мороза, Ваше ім’я занесене до Національного реєстру рекордів
України. Подейкують, аж понад 300 разів вдягали Ви шубу Новорічного дідуся-чарівника!
- Багато більше – понад
500 разів! Порахуйте самі: наступного року виповниться рівно 60 літ як я дідом
Морозом став, цьогоріч відзначив ще й 25 річницю як граю Святого Миколая. Раніше
ж ялинку святкувати починали з 25 грудня та по 10 січня. Тож, як вдягнеш костюм
Діда Мороза у грудні, - аж наступного року скидаєш! Отак. В день міг грати по
10-12 ялинок! Ще – порахуйте свято приходу зими, її проводи. А скільки довелося
вітати колективи на підприємствах!
- Тож вже збилися з рахунку?
- Ото
ж, облік Снігуркою не ведеться(усміхається). Шкодую трохи що в свій час не
надумався це робити, та на усе потрібен час. А у Діда Мороза в Новий рік його
немає.
-Певно зустрічаєте свято не вдома?
-Так, мої рідні вже
звикли до цього. Одначе я не з тих Дідів морозів, що чарку приймають та добре
закусюють. Бо ж такий казковий герой втрачає чарівність, його тоді не тільки
діти – дорослі не поважатимуть.
-Коли вперше взяли у руки чарівний посох, як це було? Чи
не складно?
- Був
я починаючим актором, 19-річним хлопцем. У нас в театрі діда Мороза грав актор в
роках, якось він сказав: «Я вже втомлююся тож, сину, – тобі вдягати шубу!» Й благословив
на діда Мороза. Спершу було складно. Я ж – ще юнак а тут треба вести себе як
старезний дідуган. Дітей же не обманеш, не сфальшивиш перед ними! Та згодом вже
опірївся, в образ Новорічного чарівника вжився.
-Загалом, в чому складності «Морозного дівування»?
-Багато часу на ногах
проводиш, одягнений в теплій одежі тож інколи як додому вертаєшся – хоч
вижимай. От і голос сідає – бо треба гучно розмовляти. Та трохи відпочиниш, чаю
вип’єш, пігулки для горла приймеш й далі - продовжуєш працювати. З дітворою ж треба
бутим щирим і правдивим. Трохи сфальшивиш, не туди поведеш – хлопчики та
дівчатка тебе не сприйматимуть. Та й дорослішають сьогодні діти рано, швидко «інтернеті»
стають. Тож, з малечею з садочка треба розмовляти як з першокласниками, з
дітьми з початкової школи – як з середньої, а з більш дорослими – вже на Ви.
Срібне
павутиння
-Сьогодні інколи приходять ідеї діда Мороза замінити Святим
Миколаєм.
- Не
розумію це, бо ж Новий рік з Дідом Морозом – ще задовго до Радянського союзу
святкували. Образ Мороза, Морозенка і у піснях у думах, казках народних зустріти
можна. Та й не заміниш діда Мороза Святим Миколаєм, тим більше Санта
Клаусом(останнього взагалі не розумію). Дід Мороз – він балагур, веселий тобто,
співочий, на вигадки швидкий. А Святий Миколай – то вже духовна особа, вольностей
образ не дозволяє!
-У чому вершина майстерності акторської гри діда Мороза,
де його ідеал?
-Не
можна окреслити хто кращий, хто гірший. Для цього героя нема «трафарету». Тож
кожен актор щось вносить своє в образ, має свій секрет.
-У чому Ваш секрет популярності? Чи це - таємниця?
-Я люблю дітей, от
і дорослих вітати полюбляю. Маю гарну програму: пісні, приказки, тощо. Якщо
тебе не приймають – то значить програма погана. У мене грана програма й чарівна
Снігурка. Вона дуже приваблива та дотепна.
Тож легко працювати. Знаєте, коли є гарна Снігурка, для діда Мороза це 50%
успіху а може й більше. (усміхається)
-А яка вона - «Гарна Снігурка»?
-Дотепна,
приємна зовні, внутрішньо насичена. Скажу, як справжній дід Мороз: гарна
Снігуронька – мов те срібне павутиння. Знаєте що таке «Срібне павутиння»? Це коли
вранішня роса і павук сплітає свою сітку, ця вранішня роса падає на оце
павутиння і сріблястий відблиск на сонці дає… Оце такою повинна бути Снігурочка
як оте павутиння, як струмочок чистий! Та ще й –розумниця. Моя – велика розумниця.
Я виходжу першим, потім вона виходить, з піснею. Коли ще бувають іноземці вона
пісню заспіває й на англійській мові - володіє добре англійською, німецькою. Тож
я після такої талановитої онуки мушу трохи «попотіти», щоби гості звернули й на
діда Мороза увагу. Розумієте, наскільки грана та чарівна моя Снігуронька!
-Яка різниця між тим як раніше проводили новорічні ялинки
а як -зараз? -
- Часто
це питання задають. Не сприймаю нині тенденцію на «роздягання» діда Мороза та
Снігуроньки. Це – ганебне явище, коли вони не як казкові герої, я як з
плей-бою. Вважаю, що така поведінка руйнує повагу до цих казкових образів, бо ж
Дід Мороз і Снігуронька – передусім повинні дітей вітати, тож і з дорослими –
виглядати гідно. Загалом же діти та дорослі сьогодні слухають гарно як і
раніше, от тільки інколи не маємо чим віддячити малечі. Нині на новорічні ранки
виділяється менше ресурсів. За раденьких часів бувало таке, що більше роздавали
по часу подарунків, ніж проводили ялинку. Зараз все змінилося. А треба ж дітей
вірші послухати, провести конкурс костюмів, адже малеча приходить в новорічних
костюмчиках. Яке то розчарування, коли батько приводить дитиночку на ялинку а Дід
Мороз не може віддячити дитинці подаруночком! Дивишся у тії сірі очі, дитинка
талановита, простягає до тебе рученята й хочеться щось подарувати. А вже нічого
немає у торбині. Якось був такий випадок, що подарунки в театр привезли
невчасно. Лише пару подарунків не вистачило. То що я почав робити? Я діточкам сказав,
що у мене ялинка непроста, чарівна й на ялинці – іграшки чудові, й хто отримає новорічну
іграшку з ялиночки та якщо не буде спати до 12 ночі - з цієї іграшки полине
чудова музика та казка. Й дитина – зачарована, приймала це. А якось мені
принесли п’ять штук морозива й ми їх подарували діточкам. Минув час, зустрічаю
батька, каже «Оце дитина до цього часу тримає паличку від морозива: лягає, й
суне в ротик та смокче, лише так засинає». Отакі чудеса бувають! (усміхається)
-Як сприймають сьогодні діда Мороза на вулиці, Ви ж і
вулицями Тернополя часто ходите, вітаєте людей?
-Коли
йдеш сьогодні по вулиці й зустрічаєш молодь – доброзичливо ставляться. Не
грублять мені але буває пропонують випити того ж шампанського. Бо з пляшкою та біля
ялинки, на площі… Та я їм відповідаю, що зараз не можна, пояснюю: «Якби зараз
був п’яний, то як би Ви до мене відносилися?» Вони кажуть: «погано». Й прохають
сфотографуватися. На це я погоджуюся. Скільки тих світлин вже зроблено!
Полюбляють і на святах жінки з дідом морозом фотографуватися а чоловіки – зі
Снігуронькою. Тож, стараюся завжди гарно виглядати, бути охайним.
– Йдуть чутки, що самі шиєте собі костюми?
– Так, був випадок,
що у мене Костюм Діда Мороза вкрали. Тож купив тканину й сам пошив костюм, аби
ввечері приїхати на захід вже у новому, от
і ризу Святого Миколая також шив самостійно, а митру зробив на кшталт
головного убору священнослужителя, попередньо порадившись зі священиком. Взагалі
перш ніж грати роль Святого Миколая я багато обмірковував, радився з
служителями церкви, що та як робити.
-Хтось з Вашої родини обрав шлях Діда Мороза?
-Так, онук, він теж
обрав професію актора. Ще рік тому відмовлявся, коли я запропонував долучитися
до новорічної справи. А от цього річ – подорослішав, вже добре виходить.
-Що побажаєте українцям у Новому році?
- Бажаю
щастя, удачі та добра. Робіть самі добро і воно - обов’язково вернеться! Щоб
завжди Ви були щирі, і жили у злагоді та мирі!
З НОВИМ 2017 РОКОМ!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.